Прем’єр-міністр сер Кір Стармер заявив, що не збирається примусово обирати між відносинами зі Сполученими Штатами та Китаєм напередодні першого за вісім років візиту британського лідера до Пекіна. Він підкреслив, що Велика Британія збережете тісні зв’язки зі США в сферах бізнесу, безпеки та оборони, однак водночас ігнорування Китаю, другої за величиною економіки світу, було б недоцільним.
У розмові з Bloomberg News сер Кір зазначив, що поїздка до Китаю може відкрити значні можливості для британських компаній. Очікується, що з ним разом подорожуватимуть кілька десятків керівників провідних підприємств Великої Британії. Цей візит відбувається невдовзі після схвалення в Британії спірного рішення про будівництво нового великого посольства КНР у Лондоні, незважаючи на застереження опонентів, які побоюються, що воно може стати базою для китайської розвідки.
Прем’єр-міністр зазначив:
– «Мене часто просять обирати між країнами, але я цього не роблю».
– «Пам’ятаю, коли працював над торговельною угодою зі США, багато хто стверджував, що я маю обрати між США та Європою, але я відповів: «Я не збираюся робити такий вибір»».
– «Ми маємо надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами, і, звичайно, хочемо їх підтримувати — зокрема в сферах бізнесу, безпеки та оборони».
– «Водночас закривати очі на Китай і не враховувати бізнес-можливості, які приносить друга за рівнем економіка світу, було б нерозумно».
Щодо делегації, яка супроводжуватиме його у поїздці, сер Кір доповнив, що учасники розуміють потенційні вигоди від співпраці, але підкреслив: «Це зовсім не означає компроміси з національною безпекою, навпаки — це пріоритет».
Планований візит включатиме відвідування Пекіна та Шанхаю. Він відбувається на фоні останніх напружених подій у відносинах між США та їхніми союзниками. Зокрема, президент США Дональд Трамп нещодавно погрожував вводити мита на товари союзників через їхню позицію щодо спроби США взяти під контроль Гренландію. Також у Сполученому Королівстві викликала резонанс його заява про те, що війська НАТО в Афганістані були нібито «трохи віддалені» від передової. Крім того, Трамп погрожував встановити 100% мито на канадські товари, якщо Канада укладе торговельну угоду з Китаєм.
Раніше сер Кір наголошував, що неспроможність вибудувати адекватні стосунки з Китаєм була б «халатністю обов’язку», і відкидав ізоляціоністські настрої, які лунають від опонентів китайського уряду у Великій Британії. Він зазначив, що відносини з Китаєм не можуть бути сприйняті у двобічному форматі «все або нічого»:
1. Раніше відносини мали «золоту епоху».
2. Водночас ці контакти згодом різко погіршились і перейшли у «льодову добу».
3. Тож ідея виключного вибору між двома крайнощами є хибною.
У інтерв’ю Bloomberg сер Кір не виключив, що під час зустрічей з китайською владою буде порушуватися питання прав людини, зокрема стосовно долі Джиммі Лая — гонконгського медіамагната та прихильника демократії, якого у грудні визнали винним у змові з іноземними силами.
Лорд Кріс Паттен, останній британський губернатор Гонконгу, у коментарі для Press Association підкреслив, що сер Кір був би «сумним», якби не підняв питання Лая, який має британське громадянство. Він наголосив, що британська політика щодо Китаю ґрунтувалася на помилковому припущенні:
– Щоб вести бізнес із Китаєм, необхідно уникати будь-яких чутливих для них тем чи дій.
За словами лорда Паттена:
– «Немає сенсу розглядати такі питання швидкоплинно, як другорядні. Справжнього результату не дасть, якщо під час переговорів порушувати їх наприкінці лише для того, щоб потім заявити пресі, що це було зроблено».
Редактор Omega.lviv.ua, відповідає за технічний розвиток видання. Займається веброзробкою, адмініструванням серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті та зручно читалися з будь-якого пристрою. Пише про технології, транспорт і міське життя Львова.
Цікаво, сер Кір вважає, що можна зберігати стосунки з Китаєм і при цьому не ставити під загрозу національну безпеку. Але як же тоді бути з питанням прав людини? Можливо, розмова про бізнес і візит до Пекіна — це добре, але чи не стане це лише формальним актом, щоб не зачіпати чутливі теми, як це часто буває? 🤔
Цікаво, що сер Кір вважає можливим знайти баланс між бізнесом і правами людини у відносинах з Китаєм. Але як він планує піднімати ці делікатні питання під час візиту? Визначно, що мова йде не просто про економічні можливості, а й про етичні дилеми, які можуть стати на заваді розвитку відносин. Чи здатен він впоратися з цим викликом?
Справді, цікаво, як сер Кір планує домовитися з Китаєм про бізнес, уникаючи компромісів щодо національної безпеки. Але ж він сам визнає, що відносини з Китаєм стали «льодовою добою». Як можна безпечно вести переговори з країною, яка все ще викликає настороженість? Здається, тут потрібна чітка стратегія, а не просто оптимізм.