Відомий ведучий і журналіст сер Марк Таллі, протягом багатьох років знаний як “голос Індії” BBC, пішов із життя у віці 90 років. Його глибокий, теплий голос був добре знайомий слухачам BBC у Великобританії та по всьому світу. Таллі здобув повагу як талановитий іноземний кореспондент, який всебічно висвітлював події в Індії, ставши відомим репортером і коментатором. Він висвітлював війни, голод, заворушення, вбивства, трагічну газову катастрофу в Бхопалі та штурм Золотого храму сикхів індійською армією.
У 1992 році у місті Айодх’я, на півночі Індії, Таллі опинився в ситуації реальної небезпеки. Він став свідком, як величезна юрба індуїстських радикалів руйнувала стародавню мечеть. Деякі з учасників натовпу, підозрюючи BBC, погрожували йому, вигукуючи: “Смерть Марку Таллі”. Журналіста замкнули в кімнаті на декілька годин, поки місцевий чиновник і індуїстський священик не прийшли йому на допомогу.
Руйнування мечеті Бабрі спричинило наймасштабніші міжрелігійні заворушення в Індії за декілька останніх десятиліть. За словами Таллі, цей інцидент став “найсерйознішим ударом” по секуляризму від часу здобуття країною незалежності від Британії у 1947 році.
Індія — земля, де народився Марк Таллі у 1935 році в тодішньому Калькутті. Він був дитиною Британської Індії: батько займався бізнесом, а мати походила з родини, що багато поколінь працювала торговцями та адміністраторами в Бенгалі. Змалку він виховувався з англійською нянею, яка одного разу сварила його за те, що він навчився рахувати, наслідуючи родинного водія, кажучи: “це мова прислуги, не твоя”. Проте пізніше Таллі оволодів хінді, що було рідкістю серед іноземних журналістів у Нью-Делі. Ця мовна компетенція принесла йому прихильність численних індійців, які поважали його як “Таллі сахіб”. Йому вдавалось завойовувати дружбу і довіру багатьох провідних політиків, редакторів і громадських активістів країни завдяки доброму настрою та щирій симпатії до Індії.
Протягом життя Таллі поєднував у собі англійську ідентичність із глибокими коріннями в Індії. Він не сприймав себе як просто іноземця, що проходить крізь країну, а навпаки — вважав Індію власним домом. 75% життя він прожив саме там.
У дев’ять років, одразу після Другої світової війни, Таллі приїхав до Великобританії на освіту. Він вивчав історію і теологію в Кембриджі, а потім вступив до духовної семінарії, готуючись до священницького сану — однак обрав інший шлях після певних сумнівів.
У 1965 році він був направлений BBC до Індії — спочатку як адміністративний помічник, а згодом розпочав період активної журналістської діяльності. Його стиль мовлення відзначався оригінальністю, але завдяки силі характеру та глибокому розумінню індійської тематики він здобув велику популярність.
1. Частина критиків вважала, що він надто поблажливо ставився до бідності Індії та її кастової нерівності.
2. Інші ж відзначали його явну прихильність до релігійної терпимості, на якій базується незалежна Індія.
У 2016 році в одному з інтерв’ю для індійського видання він підкреслив: “Дуже важливо берегти світську культуру цієї країни, дозволяючи кожній релігії процвітати… Не можна загрожувати цьому, наполягаючи на індуїстському більшовладді.”
Таллі ніколи не був журналістом, що працює з помешкання; він постійно подорожував численними регіонами Індії та сусідніх держав, переважно потягом. Його репортажі відображали надії й страхи, труднощі й радощі простої людності, а також індійської еліти. Він почувався однаково впевнено в індійському курті чи в сорочці з краваткою.
У 1975 році, під час запровадження надзвичайного стану колишньою прем’єр-міністеркою Індії Індирою Ганді, Таллі було екстрадовано з країни за 24 години. Проте вже через півтора року він повернувся і з того часу базувався в Нью-Делі. Понад два десятки років він очолював бюро BBC у столиці Індії та контролював інформаційну політику щодо не лише Індії, а й Південної Азії, охоплюючи такі важливі події, як:
– створення Бангладешу,
– періоди військових режимів у Пакистані,
– боротьба Тамільських тигрів у Шрі-Ланці,
– вторгнення Радянського Союзу в Афганістан.
З часом Марк Таллі дедалі більше віддалявся від пріоритетів корпорації, і в 1993 році він публічно звинуватив тодішнього генерального директора BBC Джона Берта в управлінні корпорацією через “страх”. Це призвело до розриву, і наступного року Таллі залишив BBC. Однак він продовжив працювати на ефірах радіо BBC, зокрема як ведучий програми Radio 4 Something Understood, присвяченої питанням віри та духовності — темам, що зацікавили його ще у студентські роки.
Винятково для іноземця, Таллі було присвоєно дві найвищі громадянські нагороди Індії: Падма Шрі та Падма Бхушан. Крім того, у Великобританії він отримав лицарське звання за заслуги у сфері телебачення та журналістики в новорічному списку 2002 року, яке назвав “почесним для Індії”.
Він не припиняв писати книги про Індію — збірки есеїв, аналітичні матеріали, а також короткі оповідання, іноді в співавторстві з партнеркою Гілліан Райт. Жив Таллі скромно у південному Нью-Делі.
Хоча він і не відмовився від британського громадянства, пізніше став також позагромадянином Індії (Overseas Citizen of India), що за його словами, дало йому “громадянство двох країн, які я вважаю своїми — Індії та Великобританії”.