Пентагон оприлюднив нову Національну оборонну стратегію, згідно з якою Китай більше не є пріоритетною загрозою для США у сфері безпеки. Документ, що оновлюється кожні чотири роки, офіційно визначає безпеку американської території та Західної півкулі як основний пріоритет оборонного відомства. У ній також підкреслюється, що Вашингтон довгий час нехтував «конкретними інтересами» американців.
Ключові положення стратегії:
– Пентагон надаватиме «більш обмежену» підтримку союзникам США.
– Порівняно з попередньою версією 2022 року, яка визначала загрозу Китаю як головну оборонну проблему, цьогорічний документ зміщує акценти.
– У 2018 році стратегія охарактеризувала так звані «ревізіоністські держави», серед яких Китай та Росія, як «центральний виклик» національній безпеці США.
– Цьогорічний 34-сторінковий документ підкреслює послідовність з політикою, започаткованою адміністрацією Дональда Трампа в перший рік її роботи.
Протягом останніх років адміністрація США:
1. Впровадила заходи проти уряду президента Венесуели Ніколаса Мадуро.
2. Провела операції проти підозрюваних наркотичних суден у Східній частині Тихого океану та Карибському басейні.
3. Останнім часом інтенсифікувала дипломатичний тиск на союзників для придбання Гренландії.
Стратегія також підтверджує, що Пентагон «гарантуватиме військовий та комерційний доступ США до ключових територій», зокрема Панамського каналу, Мексиканської затоки та Гренландії.
В документі наголошується, що підхід адміністрації Трампа буде «фундаментально відмінним від надмірних стратегій попередніх постхолодної війни адміністрацій», з гаслом: «Геть утопічний ідеалізм, вітаємо прагматичний реалізм».
Щодо відносин із Китаєм наголошується:
– Вони мають будуватися на «сильній позиції, а не на конфронтації».
– Мета — не домінувати над Китаєм, ані не принижувати чи задушувати його.
Окремо варто зазначити, що на відміну від попередніх версій, у новій стратегії не згадується Тайвань — самоврядний острів, претендований Китаєм. Проте відзначається, що США мають намір «запобігти домінуванню будь-кого, включно з Китаєм, над собою чи своїми союзниками».
У листопаді минулого року США здійснили масштабний продаж озброєння Тайваню на суму 11 млрд доларів, що викликало військові навчання Китаю навколо острова у відповідь.
Стратегія також підкреслює необхідність збільшення «поділу навантаження» між союзниками США, відзначаючи, що багато партнерів були «достатньо задоволені, дозволяючи Вашингтону субсидіювати їхню оборону». Водночас, відкидається думка про повернення до «ізоляціонізму» і стверджується:
– Нова політика є цілеспрямованим та справді стратегічним підходом до викликів, що стоять перед країною.
– Вона не плутає інтереси Америки з інтересами усього світу — загрози людині в далекій частині світу не прирівнюються до загроз американцеві.
Додатково вказується, що союзники, особливо європейські, «візьмуть на себе провідну роль у боротьбі з менш серйозними для США, але значущими для них загрозами».
Щодо Росії, яка майже чотири роки тому розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, її описують як «постійну, проте керовану загрозу для східних членів НАТО».
Крім того, в стратегії прогнозується «більш обмежена» роль Сполучених Штатів у стримуванні Північної Кореї; відзначається, що Південна Корея «спроможна взяти на себе основну відповідальність» за це завдання.
Під час виступу на Всесвітньому економічному форумі цього тижня прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що старий світовий порядок «не повернеться», та закликав середні держави, такі як Південна Корея, Канада і Австралія, об’єднуватися. За його словами: «Середні держави мають діяти спільно, бо, якщо нас не буде за столом переговорів, ми опинимося на меню».
Також президент Франції Еммануель Макрон попередив про «зсув у напрямку світу без правил».
