Що ж сталося за останні два тижні?
Після успішної військової операції у Венесуелі на початку цього місяця Дональд Трамп, переповнений оптимізмом, активізував свою риторику щодо Гренландії. Щодня світ став свідком заяв про претензії на цю територію, погроз військовими діями та введенням мит для традиційних європейських союзників. Однак, на цьому фоні всі ці заяви, схоже, опинилися в підвішеному стані.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який заслужив репутацію «шепоту на вухо» для Трампа, зміг дещо приборкати президента і відігнати його від небезпечних ультиматумів.
Можна припустити, що це стало результатом останніх подій, зокрема візиту до Вашингтона міністрів закордонних справ Данії та Гренландії минулого тижня. Під час цієї зустрічі було досягнуто домовленості про створення «робочої групи», яка займатиметься обговоренням майбутнього Гренландії. Таким чином Рютте вдалося розв’язати проблему, яка загрожувала розколоти трансатлантичний альянс.
Хоча деталі угоди залишаються невідомими, багато хто задається питанням, чому для цього знадобилася така інтенсивна двотижнева криза.
Данія неодноразово заявляла про свою готовність підтримати збільшення американської військової присутності на Гренландії. Якщо НАТО підтвердить намір посилити свою присутність на острові та в його околицях, це певною мірою заспокоїть Дональда Трампа, демонструючи, що альянс нарешті приділяє належну увагу цьому стратегічно важливому регіону.
За інформацією The New York Times, у розгляді перебуває ідея, що Данія може передати частину суверенітету над невеликими зонами Гренландії під будівництво військових баз США. Це нагадує модель, за якою Великобританія зберігає свої суверенні бази на Кіпрі.
Зі свого боку, Трамп заявив, що у рамках угоди буде забезпечено доступ до мінеральних ресурсів Гренландії. Водночас і Данія, й НАТО не підтвердили ці або будь-які інші деталі.
НАТО підкреслило, що перемовини зосереджені на забезпеченні безпеки Арктики за колективною участю семи арктичних союзників: США, Канади, Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії. Головна мета — недопущення зміцнення позицій Росії та Китаю в Гренландії як у військовому, так і в економічному плані.
Очікується, що незабаром будуть оприлюднені конкретні деталі домовленості. Проте факт, що Дональд Трамп спровокував двотижневу драму і викликав кризу екзистенційного характеру всередині НАТО, залишиться значущим.
Ось як на цю ситуацію відреагували ключові світові фігури:
1. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні назвав подію «розривом», заявивши, що «старий порядок не повернеться».
2. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорила про «сейсмічні зміни» й наголосила на необхідності посилення європейської незалежності.
У такій ситуації навряд чи можна очікувати швидкого повернення до звичного режиму співпраці.
