Президент Дональд Трамп ініціював спробу придбати Гренландію, що викликало хвилю критики серед республіканців у Конгресі, які дедалі більше занепокоєні зростаючою кількістю американських військових втручань за кордоном. Однак досі невідомо, чи вдасться зібрати достатню кількість республіканців, які приєднаються до демократів, щоб заблокувати спробу відчуження цієї острівної території. Водночас залишається питання, чи піддасться Трамп тиску Конгресу або діятиме самостійно, як це неодноразово траплялося у його другому терміні, позначеному збільшенням американських зовнішньополітичних зобов’язань.
Поширення уваги навколо Гренландії переросло у ширший дискурс щодо одностороннього використання силової політики адміністрацією Трампа, а також дипломатичного та економічного тиску для демонстрації впливу у Венесуелі, Ірані та інших регіонах світу.
Основні позиції та події з цього питання:
– Республіканці здебільшого підтримували зовнішню політику Трампа з моменту його повернення до Білого дому, однак все більше їхнього числа сьогодні виступають на стороні демократів у Конгресі та своїх союзників у НАТО. Вони вважають, що спроба заволодіння Гренландією порушує як внутрішнє американське законодавство, так і міжнародні норми.
– Упродовж останніх днів деякі лідери Республіканської партії заявили, що ідея купівлі Гренландії чи її захоплення військовою силою викликає малий інтерес у США. Також частина членів республіканської фракції приєдналася до демократів у протесті проти нової ініціативи Трампа щодо запровадження тарифів проти країн, які не підтримують його плани щодо острова, який має самоуправління, але перебуває під контролем Данії.
– Запропоновані тарифи, за словами сенатора Томма Тілліса з Північної Кароліни, «будуть шкідливими для Америки, американського бізнесу та союзників США». Він підкреслив, що це на користь таким державам, як Китай та Росія, виступаючи на користь розбіжностей у НАТО.
– Деякі республіканці висловили думку, що амбіції Трампа щодо анексії Гренландії загрожують послабити союз НАТО — до якого входять і США, і Данія — в умовах загострення відносин між Штатами та європейськими партнерами.
– Сенатор Ліза Меркловскі, співголова Арктичного кокусу Сенату, наголосила: «Повага до суверенітету народу Гренландії має бути безумовною».
– Трамп наполягає, що США повинні володіти цією територією для посилення конкуренції з Китаєм та Росією в Арктиці і пообіцяв здобути Гренландію «тим чи іншим способом».
– У вівторок, відповідаючи на запитання BBC про те, чи готовий він допустити розпад багаторічного оборонного альянсу НАТО через прагнення володіти Гренландією, Трамп применшував значення цих тривог, повторюючи твердження, що володіння островом є критично важливим для безпеки США та світу.
– За його словами, «Гренландія потрібна нам для національної безпеки і навіть безпеки усього світу».
Водночас правозахисники в Конгресі дедалі більше виступають проти наполегливих намірів Трампа. Законодавцям доступні декілька механізмів контролю над такими діями президента:
1. Конгрес має повноваження контролювати бюджетні видатки і теоретично повинен затвердити фінансування, необхідне для купівлі Гренландії.
2. Данія та Гренландія офіційно заявляють, що острів не продається.
3. За словами Деніела Шумана, виконавчого директора Американського інституту управління та експерта з процедур Конгресу, «якщо Трамп хоче купити Гренландію, це вимагатиме спеціального акта Конгресу для виділення відповідних коштів». Він зазначив, що навряд чи Конгрес дозволить перепрофілювати існуючі ресурси під цю мету.
4. Водночас адміністрація, застосовуючи виконавчу владу, вже розширила свої повноваження для здійснення імміграційної та тарифної політики, тому можливо, що вона намагається знайти якісь нові правові підстави для захоплення Гренландії, які дали б змогу обійти Конгрес.
5. Деякі законодавці, занепокоєні можливістю військового вторгнення до Гренландії, підтримують ініціативи про заборону будь-яких американських дій без схвалення Конгресу. Проте поки неясно, чи матимуть вони достатню підтримку серед республіканців для проходження у будь-якій з палат.
6. У цьому місяці п’ять сенаторів-республіканців приєдналися до демократів, щоб просунути законопроєкт, який блокував би подальші військові дії в Венесуелі після нападу в грудні, що призвів до вигнання колишнього президента Ніколаса Мадуро. Хоч проект не пройшов Сенат, він став сигналом зростаючого невдоволення у конгресу через воєнну політику Трампа за кордоном, попри його обіцянки у 2024 році зменшити залучення США у закордонні конфлікти.
7. На минулому тижні спільна двопартійна делегація відвідала Данію, продемонструвавши символічну підтримку Гренландії.
8. Залишається незрозумілим, як Сенат, що затверджує міжнародні договори, відреагує на можливу угоду між США і Данією про передачу частини або повного контролю над Гренландією.
9. Існує чинна угода між США і Данією від 1951 року, яка дозволяє американським військам розширити свою присутність у Гренландії.
10. Меркловскі та інші республіканці вважають, що окупація території не є необхідною для забезпечення безпеки у регіоні.
11. Сенат може заблокувати Трампа, відмовившись ратифікувати відповідний договір; для ратифікації необхідна підтримка двох третин членів, що наразі недосяжно для республіканців.
Деякі республіканські політики вже дали зрозуміти, що готові розійтися з Трампом у цьому питанні. Зокрема, сенатор Мітч Макконнел з Кентуккі, колишній лідер більшості в Сенаті, заявив, що спроба США заволодіти територією «розіб’є довіру союзників».
В умовах зростаючої стурбованості зі сторони республіканців Трамп міг би спробувати укласти угоду не на рівні офіційного договору, котрий потребує затвердження Сенатом. Проте експерти сумніваються у тому, що президент має повноваження здійснювати такі масштабні угоди без участі Конгресу:
– Джош Чафец, професор юридичного факультету Університету Джорджтауна, зазначив, що «багато міжнародних угод укладаються у формах, відмінних від договорів», але підкреслив, що сумнівається, що щось настільки масштабне можна завершити як «чисто виконавчу угоду».
У вівторок Трамп не став уточнювати, чи вважає себе обмеженим у своїх діях щодо Гренландії. На запитання, наскільки далеко він готовий зайти у цьому питанні, Трамп лише пообіцяв слідкувати за розвитком подій:
«Я думаю, що станеться щось, що буде дуже добре для всіх».
—
Додаткові свідчення, зібрані Кайлою Епштейн.
—
Мешканці Гренландії, коментуючи можливі погрози з приводу поглинання їх території, часто висловлюють просте бажання: «Просто хочемо, щоб нас лишили у спокої».
