Коли Дональд Трамп обіцяв виборцям, що як президент він ставитиме «Америка понад усе», багато хто припускав, що це означатиме уникнення втручання у закордонні конфлікти. Вважалося, що зовнішня політика в дусі «Америка понад усе» прирівнюватиметься до ізоляціонізму Сполучених Штатів. Проте за останні дванадцять місяців стало очевидно – Трамп далеко не ізоляціоніст, навпаки, він є палким прихильником активного втручання в міжнародні справи.
Про це найкраще свідчить ситуація з колишнім президентом Венесуели Ніколасом Мадуро, якого раптово повалили та заарештували внаслідок масштабної військової операції США на початку цього місяця. Дональд Трамп, хоч і не виконав поки що свою обіцянку підтримати протестувальників в Ірані, минулого червня завдав нищівного бомбового удару по ядерних об’єктах Ірану. Хоча твердження про завершення ним більш ніж восьми воєн є деякою мірою перебільшеним, його адміністрація стала посередником у розробці угоди про припинення вогню між Ізраїлем і Хамасом.
Наразі президент Трамп чітко демонструє своїм союзникам по НАТО серйозність намірів щодо контролю Гренландії, наполягаючи, що володіння цією арктичною територією є життєво важливим для національної безпеки США. Нещодавно він пояснив мені, чому це так важливо:
1. Власність на територію зобов’язує її захищати.
2. Оренда чи тимчасове користування не дають того ж рівня захисту.
3. Ключовою є саме приналежність території до країни.
Президент назвав свою стратегію «Доктрина Донроу» – це модернізована версія Доктрини Монро 1823 року, в основі якої лежить ідея про право США домінувати у регіоні, який він вважає «підвір’ям» Америки, втручатися в міжнародні справи там, де вважає за потрібне.
Національна стратегія безпеки, оприлюднена наприкінці минулого року, підтверджує ці амбіції, заявляючи про мету:
– Відновити американську домінантність у Західній півкулі;
– Захистити національну територію США та забезпечити доступ до ключових географічних точок регіону.
Ця концепція світобачення ґрунтується на принципі «сила — це право», за яким Америка діє на світовій арені без претензій на благородні мотиви, керуючись виключно власними інтересами, про що Трамп відкрито заявляє.
Як він наголосив у своїй інавгураційній промові року тому: «Нічого не стане нам на заваді, бо ми — американці».
