Дональд Трамп у суботу несподівано пригрозив запровадженням тарифів восьми європейським країнам, якщо вони не підтримають його плани з придбання Гренландії. Американський президент оголосив про намір встановити 10% мито на імпорт до США з 1 лютого, яке може зрости до 25% з початку літа у разі відсутності домовленості. Наразі неясно, чи будуть ці митні збори додані до існуючих мит.
Франція та Німеччина — учасниці групи з восьми країн, до якої також входять Великобританія, Данія, Норвегія, Швеція, Нідерланди та Фінляндія — заявили, що Європейський Союз має бути готовий до реагування, якщо Трамп справді вдасться до введення таких мит. Водночас перед Європою стоїть питання: які кроки можна зробити у відповідь на дії США?
### Чи може Європа відповісти новими тарифами?
Менш ніж півроку тому США та ЄС уклали домовленість, що мала на меті стабілізувати трансатлантичну торгівлю та забезпечити передбачуваність для бізнесу та споживачів. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після зустрічі на гольф-майданчику у Шотландії домовилася про зниження тарифів до 15% на товари, які ЄС постачає до США, що було значно краще порівняно з раніше загрожуваними американськими 30%.
Одночасно Брюссель підготував пакет контрзаходів, які мали бути застосовані у разі незгоди з США. Цей пакет включає мита на широкий спектр продукції — від живої худоби до авіаційних комплектуючих і віскі, усього на суму 93 мільярди євро, який відповідає обсягу американського експорту до ЄС. Високорівнева угода передбачала призупинення цих заходів до завершення погодження деталей, а Європарламент планував наступного тижня ратифікувати торговельну угоду.
Однак уже через кілька годин після заяви Трампа впливовий німецький євродепутат Манфред Вебер повідомив, що “на даному етапі затвердження неможливе”. Без підпису ЄС на минулорічній угоді, а також продовження призупинення мит, тарифи на американські товари на суму 93 млрд євро будуть введені з 7 лютого, потенційно викликавши політичні ускладнення для Трампа з боку американських експортерів.
Що ж до загроз запровадження мит лише проти деяких європейських країн, Європейська комісія вважає, що хоча технічно таке можливо, впроваджувати це буде дуже складно через численні перетини товарів між кордонами європейських держав перед їх експортом до США.
Представник Європейської комісії Олоф Гілл зазначив, що Брюссель “зробить усе необхідне для захисту економічних інтересів ЄС”, проте врешті-решт тарифи зашкодять бізнесу та споживачам по обидва боки Атлантики.
### Що таке “торгівельна базука” ЄС?
“Торгівельна базука”, офіційна назва якої — Антипримусовий інструмент (Anti-Coercion Instrument, ACI), є законодавчим механізмом, що дозволяє Європейському Союзу реагувати на економічний тиск з боку держав, які не входять до ЄС.
Вона передбачає дуже жорсткі наслідки для країн, які намагаються нав’язати свою волю Євросоюзу або його членам. Зокрема, цей інструмент спрямований на заходи у сфері торгівлі та інвестицій, які країни застосовують у разі втручання у “закономірні, суверенні вибори” ЄС або держав-учасниць.
Реакція може охоплювати широкий спектр торговельних заходів:
1. Тарифні мита;
2. Обмеження на імпорт та експорт;
3. Контроль торгівлі послугами;
4. Скорочення доступу до банківських та фінансових ринків.
Врешті-решт цей інструмент дозволяє ЄС закрити доступ до більшості внутрішнього ринку, ігноруючи при цьому існуючі міжнародні угоди. Однак застосування цієї міри є крайнім заходом.
Основна мета “торгівельної базуки” — залучення інших держав до переговорів. Використання інструменту в реальності може призвести до суттєвих економічних втрат у самому ЄС, тому його розглядають як останній варіант.
Це також не швидкодіючий механізм. Згідно з чинними правилами, Європейська комісія може протягом чотирьох місяців розслідувати будь-які заяви про економічний примус. Додатково до шести місяців може знадобитися на переговори з відповідною країною і визначення доцільності застосування контрзаходів.
Після цього держам ЄС необхідно до 10 тижнів для затвердження запровадження відповідних дій. Тож навіть якби комісія почала процес негайно, реальне застосування “торгівельної базуки” може відбутися за рік.
### Як реагує Великобританія?
Прем’єр-міністр сер Кір Стармер чітко заявив про наміри уникнути торговельної війни з Трампом, практично виключаючи негайне запровадження у відповідь тарифів на американські товари під час виступу у понеділок.
Він висловив думку, що Трамп не повинен використовувати загрози митами “проти союзників таким чином”, але додав: “Торговельна війна не вигідна нікому”.
Прем’єр також уточнив: “Ми ще не дійшли до цього етапу, і моє завдання — гарантувати, щоб це не сталося”.
У разі неможливості домовитись щодо Гренландії між Великобританією, ЄС і США, уряд Сполученого Королівства має у своєму розпорядженні інші важелі впливу. Зокрема, можна посилити Податок на цифрові послуги, який може торкнутись найбільших американських техноплатформ, таких як Amazon і Meta, власник Instagram, WhatsApp і Facebook.
Ставка цього податку наразі становить 2% і застосовується до техногігантів з обсягом продажів від 500 млн фунтів стерлінгів у світі та 25 млн фунтів у Великобританії.
Однак наразі залишається багато невизначеностей, зокрема й щодо легітимності деяких мит Трампа. Верховний суд США має винести рішення стосовно того, чи не перевищив президент свої повноваження, накладаючи податки на основі Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження.
Це зокрема стосується так званих “реталіаційних” тарифів, запроваджених Трампом минулого року, за якими американські компанії, що імпортують низку британських товарів, змушені сплачувати 10% податок при їх розмитненні у США.
