Президент США Дональд Трамп, продовжуючи наполягати на необхідності володіння Гренландією, також акцентує увагу на Арктичному регіоні, у зв’язку з чим Вашингтон ухвалив рішення про замовлення нових криголамів. Для будівництва цих суден, здатних прокладати шлях через крижані моря, Сполучені Штати звернулися до найкращих у цій галузі – Фінляндії.
В лабораторії Aker Arctic Technology у Хельсінкі, де температура знижена до від’ємних позначок, модель криголама під час тестування рухається по 70-метровому симуляційному басейну, прорізаючи рівний канал крізь замерзлу поверхню води. Цей зразок проходить випробування в столиці Фінляндії й є розробкою майбутнього покоління національних криголамів.
Інженер з льодової експлуатації Рііка Матала підкреслює: «Ключовими є достатня міцність конструкції та потужність двигуна». Голова компанії, Міка Ховілайнен, додає, що критично важливою є також форма корпусу: «Судно має ламати лід, вигинаючи його вниз, а не різати чи прорізати».
Фінляндія беззаперечно лідирує у світі з розробки і створення криголамів. Фінські компанії спроектували 80% усіх діючих подібних суден, тоді як 60% були побудовані на фінських верфях. Цю лідерську позицію країна здобула зважаючи на власні потреби. За словами Мауна Вісурі, президента та генерального директора держпідприємства Artica, яке управляє флотом із восьми криголамів, «Фінляндія — єдина країна у світі, де всі порти можуть замерзати взимку». Важливою є й статистика: 97% товарів, які імпортуються до Фінляндії, надходять морським шляхом.
У найхолодніші місяці криголами забезпечують прохідність портів країни, виступають провідниками для величезних вантажних суден. Як наголошують у Фінляндії, країна фактично є островом через цей критично важливий морський шлях.
Саме цей експертний досвід спонукав Трампа в жовтні оголосити про намір замовити в Фінляндії чотири криголами для Берегової охорони США. Крім того, сім додаткових суден, що отримали назву «Arctic Security Cutters», буде збудовано у Сполучених Штатах на основі фінських проєктів та за участі фінських фахівців. Президент США підкреслив: «Ми купуємо найкращі у світі криголами, а Фінляндія славиться їх виготовленням».
За американським законодавством військові судна, зокрема військово-морські та охоронні кораблі, повинні будуватися на внутрішніх верфях. Проте Трамп пішов на виняток з міркувань національної безпеки, посилаючись на «агресивну військову діяльність та економічне вторгнення з боку іноземних супротивників», маючи на увазі Росію та Китай.
Ці побоювання американської сторони виникають на фоні змін клімату, які роблять Арктичний океан більш придатним для судноплавства, за умови, що криголами прокладатимуть шлях. Це відкриває комерційні торгові маршрути з Азії до Європи як над Росією, так і на північ від Аляски та материкової Канади, а також обхід Гренландії. Зменшення крижаної товщі також полегшує доступ до нафтових й газових родовищ, що лежать під Арктикою.
Пітер Рибскі, колишній офіцер ВМФ США та експерт з Арктики, який зараз мешкає у Хельсінкі, відзначає: «У цьому регіоні суттєво зросла кількість руху. Існує активна нафтогазова розвідка та видобуток у Росії, а також новий транзитний маршрут між Європою та Азією».
Після оголошення Трампом планів восени минулого року, перші контракти було підписано 29 грудня. Фінська компанія Rauma Marine Constructions збудує два криголами для Берегової охорони США на верфі у місті Раума. Перший корабель має бути переданий у 2028 році. Ще чотири судна буде побудовано у штаті Луїзіана, всі шість будуть використовувати дизель-електричну установку за розробкою Aker Arctic Technology.
Ці американські замовлення спрямовані на наближення до чисельності російського криголамного флоту, який нині включає приблизно 40 одиниць, у тому числі вісім з ядерною установкою. У свою чергу, у Сполучених Штатах наразі лише три криголами перебувають у експлуатації. Китай експлуатує близько п’яти суден з полярними можливостями, хоча технічно вони не відповідають суворим критеріям криголамів, зауважує Рибскі. При цьому він підкреслює, що китайські «дослідні» судна все частіше заходять у арктичні води між Аляскою та далекосхідним регіоном Росії, включно з територіями, які США вважають своєю «виключною економічною зоною». Рибскі додає: «Обмежені можливості відповіді створюють проблеми для США».
На думку дослідниці Лін Мортенсгаард з Данського інституту міжнародних досліджень, прагнення Трампа збільшити криголамний флот США виходить за межі суто практичних потреб у Арктиці і має на меті демонстрацію сили. Вона вказує: «Незалежно від кількості авіаносців і ступеня їх застосування для тиску на інші держави, авіаносець не може увійти в центральну частину Арктичного океану».
За її словами, «криголами є єдиним класом військових суден, які сигналізують про статус держави в Арктиці та її можливості в цьому регіоні. Саме це є ключовим в більшості американських заяв і політики».
У Фінляндії верф Хельсінкі, розташований на узбережжі столиці, став майданчиком, де збудовано половину світових криголамів. Нині він належить канадській компанії Davie і має на меті здобути нові контракти від Берегової охорони США. Кім Салмі, генеральний директор верфі, зауважує: «Геополітична ситуація однозначно змінилася. Поруч з нами – східний сусід, що зводить новий флот, а китайці також розширюють свої криголами». Він додає: «США, Канада та західні союзники в цілому прагнуть відновлення балансу сил».
У величезному кораблебудівному ангарі працівники вирізають і зварюють сталеві конструкції для нового криголама Polarmax — важкого судна для Канадаської берегової охорони. Фіни зводять такі складні судна досить швидко — від двох з половиною до трьох років. Це стало можливим завдяки оптимізованому виробничому процесу та десятиріччям практичного досвіду.
За словами Мауна Вісурі: «За понад столітню історію ми відточили цей процес. Маємо циклічну взаємодію між проектувальниками, операторами та будівельниками. Саме тому Фінляндія вважається наддержавою у сфері криголамів».
