У Львові військовослужбовець домігся перемоги у судовому процесі проти військової частини, яка була зобов’язана нарахувати йому одноразову грошову допомогу в розмірі мільйона гривень за службу до 25 років. У перший рік повномасштабного вторгнення чоловік уклав контракт, безпосередньо брав участь у бойових діях і два роки перебував у російському полоні.
Згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду, оприлюдненим у судовому реєстрі, позивач вступив до лав Збройних сил України у 2022 році у віці 21 року. Під час служби він був учасником бойових операцій, а у травні 2023 року потрапив у російський полон, де утримувався два роки. Після звільнення він подав рапорт до військової частини з проханням призначити одноразову грошову допомогу у сумі одного мільйона гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153. Проте військова частина відмовила, аргументуючи це тим, що військовий брав участь у бойових діях лише 77 днів замість передбачених постановою шести місяців.
Позивач вважав дії військової частини неправомірними і звернувся до суду для захисту своїх прав. Розгляд справи здійснював суддя Роман Брильовський, який ретельно проаналізував усі матеріали та аргументи сторін.
У своєму рішенні суддя зазначив ключові положення щодо виплати одноразових винагород:
– Військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях менше шести місяців, винагорода надається пропорційно фактичному часу служби, виходячи з розрахунку 1/6 від 1 мільйона гривень за кожні 30 днів участі у бойових операціях.
– Виняток становлять випадки, коли менша тривалість участі спричинена пораненнями, хворобами, отриманими під час захисту України, або перебуванням у полоні та звільненням із нього (за винятком добровільної здачі). У таких випадках одноразова допомога виплачується у повному обсязі незалежно від фактичної кількості днів участі у бойових діях.
Суддя повністю задовольнив позов військовослужбовця, визнав неправомірною бездіяльність військової частини та постановив зобов’язати її нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі одного мільйона гривень згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів №153. Рішення суду може бути оскаржене.
Цікаво, як справедливо суддя оцінив ситуацію, але чи не здається вам, що 77 днів участі в бойових діях — це зовсім небагато для такого великого виплати? Хоча, з іншого боку, він дійсно пережив жахливі умови полону, і це не можна недооцінювати. Але чому виникають такі питання з нарахуванням допомоги? Може, потрібно більше роз’яснень стосовно умов?