Мамаді Думбуя з моменту приходу до влади у вересні 2021 року впевнено утверджувався як помітна постать у Гвінеї. У той час йому було всього 36 років, і цей широкоплечий полковник, високого зросту понад 1,8 метра, у військовій формі, темних окулярах і червоному береті справив сильне враження, оголошуючи про державний переворот.
Думбуя, раніше маловідомий представник елітного військового підрозділу, заявив, що уряд скинутого президента Альфа Конде ігнорував демократичні принципи, а права громадян систематично порушувалися. Після більш як чотирьох років тимчасового виконання обов’язків президента і відмови від початкової обіцянки не балотуватися в лідери країни, тепер 41-річний Думбуя планує скласти присягу як обраний глава держави в суботу.
У грудневих виборах він отримав 87% голосів на тлі суттєво ослабленої опозиції. Колишній прем’єр-міністр Селлу Далейн Діалло, який нині перебуває у вигнанні, охарактеризував виборчий процес як фарс, що породив сфальсифіковані результати. Незважаючи на наявність певної популярності, критики сумніваються в демократичній легітимності Думбуї, враховуючи заборону деяких політичних партій, загадкові зникнення активістів і закриття медіа.
Вивчаючи архіви соціальних мереж президентського офісу, можна помітити ретельно продуманий імідж керівника. Тепер уже генерал, Думбуя переважно відмовився від військового камуфляжу на користь бейсболки та спортивного костюма або традиційного гвінейського вбрання «бубу» — широких тунік з вишивкою, хоча іноді його все ще можна побачити в сонцезахисних окулярах.
Фотографії демонструють його під час відкриття шкіл, транспорту і гірничодобувної інфраструктури, а також на велосипедних прогулянках вулицями столиці — Конакрі. Основний меседж — це лідер, який активно працює на благо народу. За словами старшого аналітика компанії Control Risks Беверлі Очіенг, це образ керівника, який налагоджує близькість зі звичайними громадянами і втілює їхні інтереси, дистанціюючись від свого походження як воєнного керівника, що прийшов до влади завдяки перевороту.
Упродовж п’ятнадцяти років перед вступом на посаду Думбуя здобув значний міжнародний досвід. Він отримав магістерський ступінь у Франції, служив у Французькому іноземному легіоні, брав участь у місіях в Афганістані, Кот-д’Івуарі, Джибуті та Центральноафриканській Республіці, а також займався охороною у Ізраїлі, Кіпрі та Великій Британії.
Водночас деякі аналітики скептично ставляться до його переходу від воєнного статусу до цивільного лідера. Зокрема, дослідниця офісу Західної Африки Інституту з вивчення безпеки Айсату Канте наголосила, що військова атрибутика збережеться, навіть якщо зараз Думбуя імплементує перехід до цивільного правління. Вона послалася на заборону політичних демонстрацій, виключення основних супротивників на виборах і призупинення діяльності ключових опозиційних партій.
Правозахисні організації вимагають дати відповідь щодо зникнення двох активістів — Умара Сілли (відомого як Фонік Менґу) і Мамаду Білло Ба, яких не бачили з липня 2024 року; побоюються, що їх могли схопити військові. Представники «Репортерів без кордонів» також висловлюють стурбованість через відсутність журналіста Хабіба Маруана Кемара протягом понад року і зазначають, що журналісти змушені самоцензуруватися з огляду на страх за власну безпеку.
Незважаючи на це, державний переворот 2021 року отримав значну підтримку в країні, а Думбуя зберігає свою популярність. За даними опитувальної організації Afrobarometer, у період 2022–2024 років частка громадян, які виявляли часткову або повну довіру до президента, зросла з 46% до 53%.
Новий глава держави не має чітко сформованої ідеології, але, за словами Канте, він особливо наголошує на тому, що гвінейці мають контролювати свою долю. Це твердження регулярно звучить у його офіційних промовах і підкреслює політичний та економічний суверенітет країни. У вітальному зверненні на початку року Думбуя закликав усіх гвінейців до зведення мирної нації з повноцінним відчуттям відповідальності за свою державність.
Гвінея, зіткнувшись із високим рівнем бідності, незважаючи на багаті природні ресурси, включаючи найбільші у світі запаси бокситів для виробництва алюмінію, сприймає ці заклики дуже гостро. Особливу увагу уряд приділяє розвитку залізорудних родовищ у регіоні Сіманду.
Основні факти щодо Сіманду:
– Запаси залізної руди становлять близько трьох мільярдів тонн.
– Експорт розпочався минулого місяця.
– Родовища розташовані у віддаленій південній частині країни.
– Проєкт частково належить китайським компаніям і британсько-австралійській корпорації Rio Tinto.
– Отримані доходи планується вкласти у розвиток транспортної інфраструктури, а також секторів охорони здоров’я і освіти.
Результат реалізації проєкту Сіманду може стати визначальним для президентства Думбуї. Він наполегливо прагне зберегти в країні більшість операцій з переробки і доданої вартості, щоб максимізувати вигоди для населення.
За останній рік уряд скасував десятки гірничодобувних контрактів, де вважалося, що компанії недофінансовують інвестиції в Гвінею, що призвело до подання претензій одним з підприємств із ОАЕ до міжнародного суду. Аналітик Очіенг зазначає, що цей рух у бік ресурсного націоналізму ставить Думбую в ролі народного героя, який захищає права громадян навіть ціною тимчасових економічних непорозумінь.
Що стосується зовнішньої політики, наголос на суверенітеті супроводжується прагматизмом. На відміну від лідерів переворотів в інших країнах Західної Африки, Думбуя не відкидає однозначно колишнього колоніального господаря Францію на користь Росії. Водночас, з огляду на своє французьке походження і дружину з Франції, він не звинувачується у тому, що є маріонеткою Парижа.
Він прагне сприйматися як глава держави, який керує країною в інтересах її громадян. У суботу президент виголосить промову, спрямовану на національну єдність, із надією започаткувати нову фазу процвітання для Гвінеї.
