Навколо 460 гектарів закарпатської полонини Боржава розгортається новий етап перевірок. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) офіційно розпочало аудит результатів аукціонів, що відбулися 8 січня. Головна мета — з’ясувати, чи законно державна земля перейшла у власність осіб, яких пов’язують із родиною Сергія Льовочкіна.
Юридичне підґрунтя та механізм продажу
Землі Боржави потрапили на торги в межах процедури спеціальної конфіскації згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду від липня 2024 року. Процес реалізації проходив через систему «Prozorro.Продажі» у форматі «голландського аукціону» (на пониження ціни).
Ключові факти про торги:
- Організатор: ТОВ «Укрінвестенергоконсалт».
- Загальна площа: 460 га.
- Сума продажу: 89,5 млн грн (це значно менше очікуваних показників).
- Середня вартість: близько 2 тис. грн за сотку.
Для довідки: Ще восени 2024 року АРМА озвучувало прогнози щодо надходжень від цього активу на рівні понад 1 млрд грн. Фактична ціна виявилася майже в 11 разів меншою.
Хто став власником заповідних гектарів?
Попри відкритість системи Prozorro, результати торгів викликали чимало запитань через імена переможців:
- Андрій Вінграновський (чоловік Юлії Льовочкіної) — придбав дві ділянки (26,7 га та 199,1 га) за сумарні 44,5 млн грн.
- Ігор Власюк (засновник ТОВ «Боржава Есет», підконтрольної тому ж Вінграновському) — викупив третій лот площею 234,7 га за 45 млн грн.
За даними платформи Opendatabot, обидва покупці безпосередньо афілійовані з бізнес-групою родини Льовочкіних. Саме Сергій Льовочкін раніше фігурував у розслідуваннях ЗМІ як ініціатор будівництва масштабного гірськолижного курорту на цій території.
Позиція АРМА: результати можуть анулювати
В Агентстві наголошують, що наразі триває етап ідентифікації та верифікації переможців. АРМА дистанціюється від самого процесу торгів, зазначаючи, що лише виставляє активи, а не впливає на ціноутворення.
Умови скасування угоди: Якщо перевірка виявить, що покупці:
- перебувають під санкціями;
- мають зв’язки з країною-агресором;
- підпадають під законодавчі обмеження на володіння землею.
У такому разі результати аукціону будуть визнані недійсними, а землю знову виставлять на торги.
Чому це важливо?
Ситуація з Боржавою — це не лише питання екології та забудови унікальної полонини, а й іспит для системи конфіскації активів. Продаж землі за мінімальною ціною єдиним учасникам, що мають спільні інтереси, ставить під сумнів ефективність повернення майна в дохід держави.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.
Ця ситуація з продажем Боржави насправді лише підтверджує, що у нас багато питань до прозорості подібних аукціонів. Пухлина, яка ще недавно вважалася унікальною природною зоною, наразі може бути просто бізнесом для своїх. 89,5 млн грн виглядає як смішна сума, якщо врахувати, що ринок нерухомості активно зростає. Наступного разу можуть продавати за копійки, а хто знає, кому потім це дістанеться?
Ця ситуація з Боржавою реально викликає занепокоєння. Я колись бував у цій полонині — така краса, і тут раптом такі схеми з торгами. Що за економія на унікальних природних ресурсах, коли все віддається своїм? 89,5 млн грн за 460 гектарів — просто смішно! Як можна було так знизити ціну? І ще ці родинні зв’язки, це ж абсолютно несерьозно.
Цікаво, як схожі ситуації раніше вже відбувалися. Пригадую, як в 2023 році стало відомо про корупційні схеми навколо продажу земель у Зоні відчуження Чорнобиля, де також тіньові бізнеси отримали доступ до державних активів. Схоже, що справи з Боржавою повторюють той же сценарій. 89,5 млн грн за 460 гектарів — це просто безпрецедентно низька ціна для такого унікального природного об’єкта. Що далі?