У Гренландії, а саме в столиці Нуку, розгорнулася нетипова військова активність за участю кількох європейських держав. До міста прибув французький військовий підрозділ чисельністю 15 осіб, який є частиною так званої розвідувальної місії. До складу цієї операції також увійшли представники Німеччини, Швеції, Норвегії та Великої Британії. Цей крок відбувається на тлі посиленої уваги з боку США, котрі зберігають претензії на контроль над цим арктичним островом, який є частково автономною територією Данії.
Французький спецпредставник Олів’є Пуарво-Дарвор підкреслив безпрецедентність такого кроку з боку європейських союзників по НАТО. Він вбачає в цьому демонстрацію сильної політичної позиції та надійний сигнал:
– це вперше проводиться подібне військове навчання;
– мета – показати США активність і присутність НАТО в регіоні.
Президент США Дональд Трамп неодноразово висловлював прагнення взяти Гренландію під контроль для забезпечення національної безпеки. На запитання журналістів він зазначив:
– “Нам потрібна Гренландія для національної безпеки”;
– хоч і не виключив можливість застосування сили, висловив сподівання на домовленість з Данією;
– наголосив, що щодо захисту Гренландії Росія чи Китай без його згоди не мають можливості втручатися, посилаючись на приклад Венесуели.
Водночас польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща не планує долучатися до європейського військового контингенту в регіоні, проте попередив про катастрофічні наслідки будь-якої можливого втручання США:
– “Конфлікт або спроба анексії території члена НАТО іншим членом означатиме кінець світу, який гарантував безпеку протягом багатьох років”.
Посольство Росії в Бельгії висловило “серйозну стурбованість” через розвиток подій в Арктиці, звинувачуючи НАТО у нарощуванні військової присутності під приводом вигаданих загроз з боку Москви і Пекіна.
Щодо самої військової операції, відомо наступне:
– Європейський контингент складається з кількох десятків військових, що беруть участь у спільних навчаннях під керівництвом Данії – операція “Арктична витривалість” (Operation Arctic Endurance).
– Хоча цей крок багатий на символіку, тривалість їхнього перебування наразі не визначена.
– 13 німецьких військових разом із транспортним літаком A400M прибули до Нука в четвер і, за офіційними повідомленнями, залишатимуться в Гренландії до суботи.
– Данські оборонні відомства повідомили, що за узгодженням з урядом Гренландії передбачено посилення військової присутності на острові з метою зміцнення НАТОвського “виклику” в Арктиці на користь як європейської, так і трансатлантичної безпеки.
Варто зазначити, що Сполучені Штати вже мають військову базу в Гренландії, де може перебувати до 150 осіб. За діючими угодами з Копенгагеном США можуть значно збільшити свій контингент. Однак ініціатива Данії тлумачиться як повідомлення Вашингтону про зацікавленість європейських союзників у безпеці в Арктиці та Північній Атлантиці.
Крім згаданих контингентів, до Нука були направлені:
– офіцери армії Швеції;
– два військові офіцери з Норвегії;
– один військовий офіцер із Великої Британії.
Британський уряд заявив, що розділяє занепокоєння президента Трампа щодо безпеки в регіоні “Високого Півночі” і розглядає розгортання як посилення навчань для стримування російської агресії та китайської активності.
Данський прем’єр-міністр Метте Фредеріксен наголосила, що забезпечення оборони та захисту Гренландії є спільним інтересом усієї альянсової спільноти НАТО.
План подальших дій у сфері оборони виклав міністр оборони Данії Троллс Лунд Поульсен:
– планується чергова військова присутність на острові;
– мета – створення більш постійної військової інфраструктури за участю закордонних союзників для проведення тренувань і спільних вправ.
На відміну від позиції США, Копенгаген заперечує необхідність передачі контролю над Гренландією Сполученим Штатам. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив у середу, що немає “невідкладної загрози” з боку Китаю або Росії, яку було б неможливо врегулювати спільними зусиллями Данії та Гренландії, хоча він поділяє деякі американські побоювання у сфері безпеки.
Наступного дня заплановано візит делегації США під керівництвом демократів для переговорів із членами датського парламенту. Расмуссен, який провів зустрічі з віцепрезидентом США Дж. Д. Венсом і держсекретарем Марко Рубіо, охарактеризував переговори як “відкриті, але конструктивні”.
Однак він констатував “фундаментальну незгоду” між сторонами, при цьому критично висловився щодо спроби Трампа придбати Гренландію, сказавши в інтерв’ю Fox News:
– “Президент висловив амбіції, але є межі, через які ми не перейдемо. 2026 рік: торгувати товарами можна, але не людьми.”
Глава уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен на цьому тижні зазначив, що територія перебуває у центрі геополітичної кризи, й у разі реального вибору місцеве населення віддало б перевагу збереженню зв’язків з Данією, а не з США:
– “Гренландія не хоче бути власністю Сполучених Штатів.
– Гренландія не хоче бути керованою Сполученими Штатами.
– Гренландія не хоче стати частиною Сполучених Штатів.”
