Демократична активістка з М’янми Аун Сан Су Чжі станом на середу перебуватиме під вартою загалом 20 років, з яких п’ять років – після військового перевороту у лютому 2021 року, який усунув її уряд. Майже нічого не відомо про стан її здоров’я або умови утримання, хоча передбачається, що вона тримається у військовій в’язниці в столиці країни, Нейп’їдо. Її син Кім Аріс минулого місяця заявив: «Наскільки мені відомо, вона може бути мертвою». Водночас речник військового правління запевняє, що вона має добрий стан здоров’я.
З часу перевороту Аун Сан Су Чжі не бачилася з адвокатами щонайменше два роки і не відомо, щоб у неї були будь-які контакти, окрім персоналу в’язниці. Влада призначила їй тюремні терміни загальним строком 27 років за обвинуваченнями, які більшість експертів вважає сфабрикованими.
Незважаючи на те, що вона зникла з публічного простору, вплив Аун Сан Су Чжі на М’янму досі значний. Різні організації і активісти постійно закликають до її звільнення, а також просять військових припинити руйнівні бойові дії проти збройної опозиції та розпочати переговори задля припинення п’ятирічної громадянської війни в країні.
Варто зазначити, що:
– Влада намагалася стерти її присутність, видаляючи портрети й образи, але у віддалених куточках можна побачити старі, знівечені плакати з її зображеннями.
– Вона відома як «Леді» або «Амай Су» – ніжне, материнське прізвисько, яким її величають прихильники.
– Існує питання, чи могла б вона відіграти роль у врегулюванні конфлікту між військом і народом.
У 2010 році, після майже півстоліття військової влади, коли армія жорстоко придушила всі форми опозиції і занапастила економіку, відбулася виборча кампанія, що викликала сумніви у багатьох країнах, адже Національна ліга за демократію (НЛД) Аун Сан Су Чжі була виключена з процесу, а перемогу забезпечено проксі-партії військових – Союзній солідарності і розвитку партії (USDP).
Проте наприкінці того року Аун Сан Су Чжі звільнили, і протягом 18 місяців вона була обрана депутатом парламенту. Вибори 2015 року стали першими вільними з 1960 року, і партія НЛД здобула перемогу, а її лідерка фактично очолила країну. Для міжнародної спільноти це стало знаковим моментом демократичного переходу, що дало надію на існування реформаторів серед генералів.
На сьогодні ж, після триетапних виборів, які завершаться наприкінці місяця, питання про повторення подібного переходу постає знову, але ситуація істотно змінилася:
1. Раніше:
– Військові вступали у діалог із спецпредставниками ООН, прагнучи покінчити з міжнародною ізоляцією.
– Генерали спостерігали за економічним зростанням сусідніх країн Південно-Східної Азії і прагнули скасування санкцій.
– Вони хоч були жорсткими, але серед менш високопоставлених офіцерів існувала зацікавленість у політичному компромісі.
– Вперше була ухвалена конституція 2008 року, гарантувала військовим 25% місць у парламенті і давала їхній партії значні переваги.
2. Як змінилися реалії:
– Війська недооцінили популярність Аун Сан Су Чжі та невдоволення населення режимом.
– USDP отримала незначну підтримку на парламентських виборах 2015 і 2020 років — 6% і 5% відповідно.
– Навіть незадоволені її урядом виборці не обирали партію військових.
– Це ставило під загрозу плани командувача збройних сил Мін Аунг Хлаяна стати президентом після виходу на пенсію.
– Саме тому він здійснив переворот 1 лютого 2021 року, у день інавгурації уряду Аун Сан Су Чжі.
Поточна ситуація позбавлена реформаторів у військових лавах і, як наслідок, можливості компромісу, який відновив демократію 2010 року. Жорстокі заходи влади проти протестувальників спонукали багатьох молодих громадян М’янми взяти до рук зброю. Війна забрала десятки тисяч життів і зруйнувала тисячі домівок, загартувавши ворожнечу на обох сторонах.
Період її минулого арешту – понад 15 років домашнього ув’язнення у родинному будинку біля озера в Янгоні – значно відрізняється від сьогоднішніх обставин її утримання:
– Тоді її мирна та гідна опозиція мала всесвітню підтримку.
– В часи коротких звільнень вона виступала з патріотичними промовами перед журналістами.
– Сьогодні ж вона фактично зникла з публічних очей.
Нинішня молодь повністю відкинула ідею ненасильницької боротьби, вважаючи за необхідне вести збройний опір, аби позбавити армію впливу в політичному житті країни. Також посилилася критика на адресу колишнього керівництва Аун Сан Су Чжі, особливо через її участь у захисті країни від звинувачень у геноциді мусульман-рохінджа в Міжнародному суді ООН у 2017 році, що значно зіпсувало її міжнародний авторитет. Внутрішньо це питання сприймалося інакше, але зростає кількість молодих опозиціонерів, що засуджують її політику під час кризи.
Останнім часом Аун Сан Су Чжі вже 80 років, і її стан здоров’я залишається невизначеним, що поставило під сумнів можливий вплив, який вона зможе мати в разі звільнення, навіть якщо її амбіції залишаються значними.
Проте важливо зрозуміти, що вона протягом довгого часу була символом надії на більш вільне та демократійне майбутнє М’янми. В країні немає жодної іншої постаті зі схожим рівнем впливу та значення, тому багато хто вважає, що вона залишається життєво необхідною фігурою для виходу із нинішньої політичної кризи та патової ситуації.
