У Нігері було анульовано ліцензії десятків транспортних операторів і водіїв через їхню відмову доставляти паливо до сусіднього Малі, де вони зіштовхуються з ризиком нападів з боку джихадистів. У вересні афілійована з Аль-Каїдою група ввела паливну блокаду Малі і розпочала атаки на бензовози на ключових автомагістралях.
Малі — країна без виходу до моря, яка залежить від імпорту палива. У липні було підписано угоду між Нігером і Малі, відповідно до якої протягом шести місяців має бути поставлено 85 мільйонів літрів палива в північний, великий пустельний регіон Малі, де діють різні бойові угруповання. Нігер, будучи нафтовидобувною державою і важливим союзником Малі, сам переживає напружену ситуацію, оскільки обидві країни керуються військовими хунтами і стикаються з джихадистським насильством.
Поставки палива з Нігера здійснюються автоколонами, які долають маршрут протяжністю майже 1400 км (870 миль). Навіть під охороною військових ці конвої часто стають мішенню атак з боку джихадистів.
У листопаді минулого року Нігер передав Малі 82 бензовози, що допомогло стабілізувати постачання пального, яке було порушене через блокаду. Конвої, що надходили з Сенегалу та Кот-д’Івуару, також зазнавали нападів. Планувалися додаткові поставки палива з Нігера в наступні місяці, проте ці наміри були зірвані внаслідок відмови водіїв та транспортних компаній доставляти паливо.
У зв’язку з цим Міністерство транспорту Нігера скасувало ліцензії у 14 транспортних операторів і 19 водіїв, які відмовилися виконувати паливні перевезення. Окремому оператору було призначено річне призупинення діяльності. Міністр транспорту Нігера Абдуррахаман Амаду у заяві від 6 січня, що стала відомою нещодавно, підкреслив: «Ця відмова є серйозним порушенням чинних правових і нормативних зобов’язань». Він також додав, що «особи, які підлягають санкціям, зобов’язані передати свої транспортні документи та ліцензії до міністерства».
Неспокій у регіоні спричиняє воєнізоване угруповання Jama’at Nusrat al-Islam wal-Muslimin (JNIM), яке виступило організатором блокади. Ця організація розширила свою багаторічну повстанську діяльність, включивши в неї економічну війну. Бійці JNIM викрадали водіїв і підпалювали вантажівки. Через гостру нестачу палива минулого року в Малі тимчасово закривалися школи та університети.
Паливна криза в Малі привернула увагу світової спільноти. У листопаді минулого року Сполучені Штати рекомендували американцям утримуватися від поїздок до Малі, а Франція закликала своїх громадян залишити цю західноафриканську країну.
Військовий уряд Малі очолює генерал Асімі Гойта, який захопив владу в результаті перевороту у 2020 році. На той час його правління користувалося значною підтримкою населення через обіцянку врегулювати тривалу кризу безпеки, що виникла внаслідок сепаратистського повстання на півночі, очолюваного етнічною групою туарегів, яке потім було переграно ісламістськими бойовиками.
У 2013 році у відповідь на загострення повстанського конфлікту в Малі були розгорнуті миротворчі сили ООН та французькі війська, обидві місії залишили країну після приходу до влади хунти. Для боротьби з нестабільністю нинішній уряд найняв російських найманців, однак значні території країни досі виходять з-під контролю центральної влади.
