М’янма намагається знищити народ рохінджа за допомогою «геноцидальних політик», заявив на засіданні найвищого суду ООН міністр закордонних справ Гамбії Давда Джаллоу.
Унікальна справа розглядається у Міжнародному суді ООН (МС) з 2019 року, коли мусульманська національна країна Західної Африки висунула обвинувачення проти М’янми в умисному знищенні національної меншини – мусульманської громади рохінджа. Міністерство закордонних справ М’янми заперечує всі звинувачення.
Джаллоу наголосив, що Гамбія провела ретельний аналіз «надійних доповідей про найжорстокіші та найбезжальніші порушення», які було заподіяно цій вразливій групі людей.
Під час військової операції в 2017 році тисячі рохінджа загинули, а понад 700 тисяч осіб змушені були рятуватись втечею до сусіднього Бангладеш.
За словами Джаллоу, рохінджа зазнавали «десятиліття огидного переслідування та роки дегуманізувальної пропаганди», після чого відбулася масштабна військова операція, а також застосовувались «геноцидальні політики, спрямовані на повне знищення їхньої присутності у М’янмі».
Звіт Організації Об’єднаних Націй 2018 року засуджував вищих військових керівників М’янми, вимагаючи розслідування справ щодо геноциду в штаті Рахайн та скоєння злочинів проти людства в інших регіонах.
М’янма відкинула цей звіт та наполягає, що її військові операції були спрямовані виключно проти збройних угруповань та повстанців.
Під час слухань у Міжнародному суді М’янма матиме можливість надати свій офіційний відгук щодо звинувачень Гамбії. Розгляд справи очікується тривати до кінця поточного місяця.
Окрім того, суд визначив три дні для допитів свідків, серед яких є й постраждалі рохінджа. Ці слухання проходитимуть у закритому режимі без доступу громадськості та ЗМІ.
Очікується, що остаточне рішення суду може бути винесене не раніше, ніж через кілька місяців, а можливо й через роки. Хоча Міжнародний суд ООН не має повноважень притягувати окремих осіб до відповідальності за злочини у найбільш тяжких категоріях, зокрема геноцид, його вердикти мають значний вплив на діяльність Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних інституцій.
Джаллоу пояснив, що Гамбія ініціювала цей позов з причини «почуття відповідальності», беручи до уваги власний досвід взаємодії з військовим режимом.
«На жаль, М’янма, здається, застрягла у циклі жорстокості та безкарності», – констатував міністр, маючи на увазі військовий переворот, що змінив цивільну владу в країні у 2021 році.
Колишня лідерка країни, Аун Сан Су Чжі, яка була усунена від влади під час путчу та утримувалась під вартою за звинуваченнями, що були широко розцінені як політично мотивовані, втратила міжнародний престиж як захисниця прав людини через свою позицію на підтримку армії після звинувачень у геноциді рохінджа.
Одна з постраждалих, Монайра, заявила у Гаазі, що «ми не просто сподіваємося на справедливість, ми вимагаємо її». Вона закликала суд вжити заходів проти «диктаторів М’янми, військових лідерів, які вчинили геноцид».
Наразі понад один мільйон рохінджа проживає у таборах для біженців у регіоні Кокс’с-Базар у Бангладеш – одних із найбільших і найбільш густонаселених у світі, як повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Інші рохінджа подолали небезпечні морські маршрути, щоб дістатися до таких країн, як Малайзія та Індонезія.
Ще одна постраждала, Салма, підкреслила: «Ми більше не хочемо жити як біженці в Бангладеш, адже минуло вже багато часу, і зараз настає фінішне слухання».
Ця справа має потенціал встановити юридичний прецедент для інших подібних процесів, зокрема позову Південної Африки проти Ізраїлю у контексті війни в Газі. Вона є першою справою щодо геноциду за останнє десятиліття і сприймається як можливість для суддів Міжнародного суду більш чітко визначити правила визначення поняття геноциду.
Конвенція ООН про геноцид 1948 року, на основі якої Гамбія звинувачує М’янму у порушеннях прав рохінджа, була ухвалена після масового вбивства євреїв нацистською Німеччиною. Вона визначає геноцид як злочини, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Джаллоу зауважив, що «положення Конвенції будуть порожніми словами без застосування та виконання» у справі щодо М’янми.
Він додав, що у прагненні домогтися справедливості для рохінджа Гамбію підтримують 57 країн-членів Організації ісламського співробітництва, а також 11 інших держав-інтервентів, серед яких Велика Британія, Франція, Німеччина та Канада.
Окрім справи у Міжнародному суді, Міжнародний кримінальний суд (МКС) проводить розслідування дій військового лідера М’янми Мін Аунг Хлаяна.
