4 січня 2026 року о 12:00 у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса відбудеться відкрите обговорення-дискусія на тему «Межі дозволеного: художні засоби сучасного театру в умовах війни». Модераторкою розмови виступить драматургиня та театральна кураторка Люба Ільницька.
Війна суттєво вплинула на чутливість суспільства, загостривши питання відповідальності митців, особливо у контексті застосування провокативних або тригерних елементів у театральних постановках. Нецензурна лексика, образи негативних персонажів, що говорять російською мовою, різкі, гучні або навмисно провокативні звукові ефекти, а також відтворення травмуючих сюжетних ситуацій можуть слугувати потужним засобом художнього вираження.
Проте ці інструменти несуть ризик повторного травмування глядача, його дистанціювання або втрати довіри до вистави. Саме тому наразі виникає гостре питання: де проходить межа між мистецькою свободою й етичною відповідальністю?
Відкритий діалог має на меті створити спільний майданчик, у якому театр зможе водночас зберігати сміливість і чесність, але при цьому бути чутливим до переживань суспільства, що перебуває у стані війни.
Основні питання, які будуть розглянуті в дискусії:
– Як сьогодні визначати межу дозволеного у театральному мистецтві?
– Чи всі естетичні прийоми виправдані? У яких випадках художня необхідність переважає етичні сумніви, а коли навпаки – мистецька свобода має поступитися відповідальності?
– Чи має мистецтво право використовувати будь-які засоби задля вираження, і чи існують табу, які не слід переступати?
– Де проходить межа між свободою творчості та етичною відповідальністю?
– Як театру зберігати відвагу, не втрачаючи при цьому здатності до емпатії?
Під час дискусії також торкнуться питання застосування тригерів на сцені: у яких випадках вживання лайки, гучних звуків чи демонстрація насильства є художньо обґрунтованими, а коли вони надмірні. Окремою темою стане обговорення допустимості використання російської мови як драматургічного прийому. Учасники спробують з’ясувати, чи здатне мистецтво лікувати через біль, або ж воно лише примножує травми. Також обговорять, хто саме має визначати межі дозволеного — режисер, актор чи сам глядач.
У рамках дискусії розглянуть реальні кейси та публічні конфлікти українських і європейських театрів останніх років, які слугують прикладами того, наскільки ця межа є крихкою сьогодні.
Запрошуються митці, глядачі, науковці та всі зацікавлені у тому, як театру залишатися сміливим, чесним і водночас емпатійним у час війни.
Реєстрація на захід доступна за посиланням тут.
