Посланець президента США Дональда Трампа з міжнародних питань у ці вихідні вирушить до Німеччини, щоб провести переговори з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Мета зустрічі — обговорення чергового етапу високорівневих дискусій щодо припинення війни.
Стів Віткофф, який очолює зусилля Білого дому у медіації між Україною та Росією, планує представити у Берліні актуальну версію запропонованої мирної угоди. Адміністрація Трампа наполягає на укладенні угоди до Різдва, а за останні тижні відбулося кілька раундів переговорів з українськими та російськими представниками. Проте поки що немає очевидних ознак швидкого прориву в цих перемовинах.
Ще не підтверджено, які саме європейські керівники долучаться до зустрічі в Берліні. За даними The Wall Street Journal, яка першою оприлюднила деталі майбутньої події, участь у ній візьмуть прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Зустріч Віткоффа з Зеленським відбувається за кілька днів після того, як Україна передала Сполученим Штатам оновлений варіант свого 20-пунктового мирного плану — чергову редакцію пропозиції, що вперше з’явилася наприкінці листопада й спричинила інтенсифікацію дипломатичної активності.
Одним із найскладніших питань під час переговорів залишається статус територій на сході України. Київ відмовляється поступатися землею, що була незаконно окупована, у той час як Москва повторює свої погрози силового захоплення всього регіону Донбасу, якщо Україна не відступить.
Президент Зеленський висловив скептицизм щодо останньої пропозиції Білого дому, в якій передбачено виведення українських військ із регіону та створення там «спеціальної економічної зони». За словами Зеленського, умови, запропоновані США, передбачають, що Кремль не здійснюватиме наступ на залишені ЗСУ території, а площа між російсько-контрольованими районами Донбасу та лінією української оборони фактично стане демілітаризованою зоною.
Цей план, схоже, є спробою розв’язати правове питання володіння землями, надавши їм новий статус. Однак Зеленський публічно висловив занепокоєння: «Що стримає Росію від просування вперед? Або від проникнення під виглядом цивільних?» — запитав він.
Україна та її європейські союзники заявляли про плідність переговорів під проводом США, а також відзначали прогрес у внесенні змін до плану, який на початку розглядався як такий, що надає переваги Росії.
Проте останнім часом з’явились свідчення втрати терпіння Дональдом Трампом щодо Зеленського та його європейських підтримувачів. У нещодавньому жорсткому інтерв’ю для Politico президент США охарактеризував європейських лідерів як «слабких» і знову закликав Україну провести вибори.
Зеленський, у свою чергу, заявив, що вибори можуть бути організовані протягом 90 днів, якщо США та Європа забезпечать належні заходи безпеки. Вибори призупинені з моменту запровадження воєнного стану після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Паралельно з дипломатичними ініціативами Білого дому в Європі зосереджена увага на тому, як підтримати Україну у разі досягнення мирної угоди. Тривають переговори щодо гарантій безпеки та фінансування.
Український уряд стоїть перед складною фінансовою ситуацією, оскільки країні потрібно залучити додатково €135,7 млрд (приблизно £119 млрд; $159 млрд) протягом наступних двох років. У п’ятницю уряди країн Європейського Союзу погодилися на безстрокове заморожування російських активів вартістю близько €210 млрд (приблизно £185 млрд; $247 млрд), розміщених у Європі.
Сподіваються, що це рішення відкриє дорогу для передачі цих коштів у вигляді позик Україні після того, як на саміті ЄС наступного тижня буде досягнуто відповідної домовленості. Це надасть Києву фінансову допомогу для підтримки збройних сил та відбудови регіонів, зруйнованих майже чотирирічною війною.
Такий крок зустрів жорстку критику з боку Кремля, а Центральний банк Росії оголосив про наміри подати позов проти бельгійського банку Euroclear, де зосереджена більшість заморожених активів після початку конфлікту.
Наразі тривають перемовини щодо структури угоди, яка передбачає використання російських активів на користь України. Особливий скептицизм проявляє бельгійський уряд, який має значні правові ризики в цій справі, оскільки його країна є основним депозитарієм.
Окрім цього, за повідомленнями, остання редакція мирного плану передбачає швидке приєднання України до Європейського Союзу. За інформацією Financial Times, Брюссель підтримує ідею прискореного вступу, яку запропонував Київ у новій редакції проєкту, переданого Вашингтону.
Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС незабаром після вторгнення 2022 року, але, незважаючи на обіцянки пришвидшити процес, офіційне членство все ще віддалене на кілька років.
Згідно з планом, Україна могла б стати членом Євросоюзу вже в січні 2027 року, повідомило AFP із посиланням на джерело в уряді. Однак наразі невідомо, чи схвалив Вашингтон цей пункт у поданій редакції документа.
