Джон Елліс був 16 років, коли його почастішали болі в животі, що призвело до несподіваного діагнозу. Його мати, медсестра з 30-річним досвідом, порадила звернутися до лікаря. Результати обстежень шокували навіть її: у Джона виявили гепатит B.
Народжений у 1990 році, за рік до того, як у США почали загальнодержавну вакцинацію від цього вірусу відразу після народження, Джон підхопив інфекцію до того, як отримав щеплення у 12 років. «Ми з мамою спершу навіть не вірили, що це ще актуальна хвороба», — згадує він. Для підлітка це був важкий період, адже доводилось пояснювати друзям і родині про хронічне захворювання, з яким мало хто знайомий.
Нині в США можуть повернутися до практики, коли щеплення від гепатиту B новонародженим не рекомендуватимуть. Глава Консультативної комісії з імунізації (Acip), експертного органу, що радить Центру контролю і профілактики захворювань (CDC), повідомив газеті Washington Post, що комісія найближчим часом планує голосувати за відтермінування щеплень новонародженим на невизначений період. Голосування заплановане на четвер увечері.
Деякі фахівці з громадського здоров’я та люди, які живуть із гепатитом B, вважають це кроком назад, що може призвести до збільшення ризику зараження дітей вірусом, поширення якого суттєво знизилося саме завдяки вакцинації.
За словами Клавдії Гокінс, директорки Центру глобальних інфекційних хвороб та нових інфекцій Північно-Західного університету, навіть двомісячна затримка вакцинації від гепатиту B може спричинити сотні додаткових смертей від захворювань печінки і раку на пізніших етапах життя дітей.
З моменту впровадження у США вакцинації від гепатиту B відразу після народження в 1991 році, якісні дослідження показують:
– Вірусні інфекції у дітей знизилися на 95%.
– Збережено приблизно 90 000 життів.
Гепатит B — це інфекція печінки, яка передається через контакт із біологічними рідинами. Він може спричинити тяжкі ураження печінки, такі як рак, печінкова недостатність та цироз. Вірус також передається від матері новонародженому під час пологів, що може спричинити хронічні інфекції та пошкодження печінки.
### Відсутність симптомів і відсутність лікування
Більшість інфікованих не мають жодних симптомів, через що не підозрюють про зараження. Прикладом є Філ Шин, який дізнався про свій діагноз під час медичного огляду перед середньою школою. Згодом виявилось, що інфіковані також його двоє братів і сестер, матір і бабуся, усі вони народилися до появи вакцини.
Активно займаючись бігом, Філ довгий час не мав жодних проявів хвороби. Однак у 48 років він дізнався про пухлину розміром із м’яч для ракетболу у печінці. Попри термінову операцію, рак повернувся. Врятувавши його життя, пересадка печінки стала порятунком, але очікування донорського органу було важким. «Це був приблизно восьмимісячний період невизначеності та страшних очікувань», — розповідає Філ, член правління Американського фонду печінки.
Інші люди втратили близьких через цю недугу. Батько Хелен Оуянг мав лише невиразні симптоми втому перед діагностуванням термінального раку печінки, викликаного гепатитом B. Від моменту постановки діагнозу до смерті минуло лише три дні. Хелен була тоді трирічною дитиною. Вона — лікарка невідкладної допомоги в Медичному центрі Колумбійського університету і описала цю втрату у есе для New York Times.
Незважаючи на те, що медикаменти допомогли Джону Еллісу контролювати рівень вірусу і жити без симптомів, гепатит B не має панацеї. Однією з проблем є пояснення потенційним романтичним партнерам ризику передачі. За словами Клавдії Гокінс, люди, інфіковані цим вірусом, страждають від високого рівня стигми, соціальної ізоляції та тривоги щодо майбутнього здоров’я.
Філ Шин додає, що часто про гепатит B помилково думають як про хворобу, яка передається виключно через незахищений секс чи вживання наркотиків. «Для нашої родини це було не вибором, вірус просто передався від матері», — пояснює він.
### Переконання щодо вирішення “дорослої проблеми”
Люди, які живуть з гепатитом B, висловлюють обурення через те, що Комісія Acip висловлює сумніви щодо вакцинації, яка довела свою безпеку та ефективність. У червні нинішній міністр охорони здоров’я Роберт Ф. Кеннеді молодший, який відомий скептичним ставленням до вакцин, звільнив усіх членів Acip і призначив власних кандидатів, серед яких є критики вакцинації.
Під час вересневого засідання, присвяченого щепленню новонароджених від гепатиту B, член комітету Роберт Мейнолт висловив занепокоєння щодо батьків, які «незадоволені тим, що ця медична процедура виконується однобічно без повної інформованої згоди».
Інша членкиня комітету, Евелін Гріффін, поставила запитання: «Чи не намагаємося ми вирішити для немовлят проблему дорослих?»
Сам Кеннеді сумнівається в безпеці вакцини від гепатиту B і применшує ризик зараження вірусом, стверджуючи, що він не є «повсякденно контагіозним», хоча дослідження доводять можливість передачі навіть через спільне користування зубною щіткою чи бритвою.
Джон Елліс підкреслює: «Вірус не робить різниці. Це проблема для всіх».
Критики також висували ідею, що вакцинувати новонароджених слід лише у випадках, коли мати має позитивний тест на вірус. Лікарі вважають таку практику небезпечною через нерівний доступ до медичних послуг та можливість отримання хибно-негативних результатів тестування.
Окрім того, експерти звертають увагу на те, що відмова від універсальної вакцинації може підвищити кількість батьків, які відмовляються від щеплень, а також поставити під загрозу страхове покриття, якщо компанії не відчуватимуть обов’язку забезпечувати вакцинацію.
Для Джона Елліса голосування Acip є не абстрактною подією, а реальним ризиком для багатьох дітей без доступу до вакцин. «Я — живий доказ того, що може статися, — каже він. — Я не отримав щеплення одразу після народження, отримав пізніше, але все одно заразився гепатитом B».
