Президент Росії Володимир Путін має намір зустрітися з радником США зі спеціальних питань Стівом Віткоффом у Москві у вівторок. Білий дім у цей час висловлює “великий оптимізм” щодо можливості досягнення угоди, яка поклала б край війні в Україні. Крім того, очікується участь у переговорах зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера, який виступає в ролі зовнішнього радника з дипломатичних питань.
Цей саміт відбувається після двох днів переговорів у Флориді між представниками України та США, серед яких були, зокрема, Віткофф і Кушнер. Метою зустрічей було вдосконалення мирного плану, підтримуваного Сполученими Штатами, який раніше оцінювали як такий, що надає перевагу позиції Росії. Президент України Володимир Зеленський охарактеризував переговори як “конструктивні”, однак звернув увагу на наявність “складних питань, які досі потребують опрацювання”.
Після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі в понеділок Зеленський окреслив основні пріоритети Києва у мирних консультаціях:
– Збереження суверенітету України.
– Забезпечення жорстких гарантій безпеки.
За його словами, “територіальне питання” є найскладнішою частиною мирної угоди, адже Кремль наполягає на передачі Україні частини контрольованих нею східних територій, чого українська сторона категорично не приймає.
Окрім Віткоффа, переговори проводив голова уряду Великої Британії Кір Стармер, а також новий головний український переговорник Рустем Умеров. До обговорень також віртуально долучилися кілька ключових лідерів Європи, які брали участь у зустрічі Зеленського і Макрона.
Прес-секретар Білого дому Каролін Лівітт у понеділок прокоментувала, що проект мирної угоди “значно вдосконалений”. Вона додала: “Адміністрація відчуває великий оптимізм”. Однак про деталі переговорів Лівітт зазначила: “Я дозволяю переговорникам вести дискусії. Але ми налаштовані досить позитивно і сподіваємося, що ця війна нарешті завершиться”.
Минулого тижня сам Путін заявив, що ознайомився з проектом мирного плану, який запропонували США, і визнав, що він може стати “основою” для подальшої угоди щодо припинення війни. Проте згодом представники Кремля висловили сумніви в прийнятності пропозиції після виправлень, внесених Києвом та європейськими союзниками.
Перший варіант американо-російського проекту мирної угоди, розповсюджений у листопаді, викликав занепокоєння в Києві й Європі. Він був недвозначно спрямований на виконання вимог Москви, а також регламентував інвестиції кількох мільярдів заморожених російських активів, що зберігаються у європейських фінансових структурах, та умови доступу українського ринку до Європи.
Макрон у понеділок наголосив, що “поки що немає остаточного мирного плану”, і підкреслив, що будь-яка така ініціатива має розроблятися з урахуванням позиції як України, так і Європи. Президент Франції зауважив:
1. Питання територіальних поступок може “бути врегульоване лише президентом Зеленським”.
2. Обговорення заморожених російських активів, гарантій безпеки і потенційного вступу України до ЄС потребують участі європейських країн.
Він також відзначив зусилля адміністрації Трампа, спрямовані на розв’язання конфлікту, який розпочався у 2014 році з незаконної анексії Криму Росією й переріс у повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.
Голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Кая Каллас висловила думку, що цей тиждень може стати “вирішальним”, проте застерегла, що Москва хоче вести перемовини “тільки з тими, хто запропонує їй більше за те, що вона вже має”. Вона уточнила: “Боюся, що весь тиск буде зосереджений на слабшій стороні, адже це легший шлях припинення війни шляхом капітуляції України… але це нікому не вигідно”.
У останні місяці Москва час від часу виявляє зацікавленість у переговорах із США щодо мирної угоди, однак багато її вимог прямо суперечать суверенітету України і вважаються неприйнятними українською стороною. Основні протиріччя концентруються навколо двох ключових питань:
– Територіальна складова.
– Гарантії безпеки для Києва.
Україна та її європейські партнери наполягають на наданні Україні гарантій безпеки, таких як членство в НАТО, що забезпечило б захист від майбутніх нападів. Росія категорично проти такого варіанту, а Трамп теж виключив вступ України до військового союзу.
Переговори у Москві у вівторок відбуватимуться на тлі заяв російських офіційних осіб про захоплення стратегічних міст Покровськ (в російських джерелах — Красноармійськ) і Вовчанськ на сході України. Українська влада не підтверджує, що ці міста були взяті під контроль Росією.
Аналітика відкритих джерел, що постійно відстежують лінії фронту, свідчить про те, що ані Вовчанськ, ані Покровськ ще не повністю захоплені російськими військами.
