Китайська влада інвестувала десятки мільярдів фунтів у британські компанії та проєкти впродовж цього століття, деякі з яких надали їй доступ до технологій військового рівня, повідомляє BBC Panorama.
Цей інвестиційний бум, загальною вартістю близько 45 млрд фунтів (59 млрд доларів за цінами 2023 року), став найбільш інтенсивним після державної директиви Китаю 2015 року, спрямованої на досягнення світового лідерства в галузі високотехнологічних індустрій.
За розмірами населення та економіки Великобританія стала головним напрямком таких інвестицій серед семи найбільших економік світу (G7), згідно з дослідженням американської аналітичної групи AidData.
Розслідування Panorama показало, як це фінансування сприяло передаванню передових технологій і навичок до Китаю. Колишній керівник Британської служби розвідки GCHQ зауважив, що Британія була «занадто ліберальною у наданні доступу до стратегічно важливих галузей».
BBC отримала ексклюзивний ранній доступ до даних AidData — дослідницької організації при Університеті Вільяма та Марії у Вірджинії, США, яка спеціалізується на моніторингу державних витрат за кордоном і фінансується урядами та благодійними фондами.
За словами доктора Бреда Паркса, виконавчого директора AidData, деякі китайські інвестиції стартували як комерційні, тоді як інші відповідали стратегічним цілям Пекіна.
Ці цілі були визначені комуністичними лідерами Китаю у стратегічному плані 2015 року під назвою “Made In China 2025”. Вони містили амбітні завдання щодо позиціонування країни лідером у десяти високотехнологічних секторах, зокрема в авіаційній техніці, електромобілях і робототехніці.
Професор Кейю Цзінь з Гонконгського університету науки і технологій відзначає, що ця стратегія була далекоглядною: «Це довгострокове стратегічне мислення, яке Китай завжди мав, і яке, на мою думку, мають застосовувати інші країни».
З огляду на дослідження AidData, BBC проаналізувала, як придбання окремих британських компаній сприяло передачі технологій, які мають військовий потенціал, до Китаю. Однією з таких компаній стала Imagination Technologies, розташована у Гертфордширі.
Компанія спеціалізується на проєктуванні мікросхем — найдрібніших електронних схем у чипах, які забезпечують роботу комп’ютерів і смартфонів.
У 2017 році Imagination втратила свого найбільшого клієнта Apple, що призвело до значного падіння цін на акції. Компанію придбав приватний інвестиційний фонд Canyon Bridge, який тоді базувався у Каліфорнії.
Інвестором фонду був Yitai Capital, найбільшим акціонером якого є China Reform — організація, що підпорядковується Державній раді Китаю, яка відповідає за виконання партійної політики та законів.
За два місяці до придбання Imagination у Великобританії Canyon Bridge намагався купити американську компанію, що спеціалізується на мікросхемах, однак ця угода була заблокована через американські інвестиційні закони, що контролюють іноземні покупки.
Цінність Imagination полягала у її інтелектуальній власності — знаннях і досвіді інженерів, накопичених протягом багатьох років. Покупець отримував доступ до цих знань. Крім того, алгоритми компанії, хоча й розроблялися для цивільних продуктів, могли бути адаптовані для військового застосування у ракетах і безпілотниках.
Перший інтерв’ю після свого звільнення дав Рон Блек, колишній генеральний директор Imagination. Він розповів, що угода була перевірена урядом Великобританії, і Canyon Bridge запевнив його, що China Reform буде пасивним інвестором, зацікавленим лише у фінансовому прибутку.
Проте у 2019 році Блек був викликаний на зустріч у Пекін, де його попросили безпосередньо працювати на China Reform та здійснювати передачу технологій і досвіду Imagination до Китаю. За словами Блека, представник China Reform прямо сказав: «Від британських інженерів до китайських, потім звільни британських інженерів, і ти заробиш багато грошей».
Блек відмовився, але за кілька місяців China Reform намагалася призначити до ради директорів Imagination чотирьох осіб без знань про мікросхеми, відомих лише за своїми зв’язками з China Reform.
Переконавшись, що технології Imagination можуть мати військове застосування, Блек звернувся до своїх контактів у британському уряді. Йому вислухали, але пояснили, що справа приватної компанії, і допомогти мало хто може.
Переляканий можливістю передачі військових технологій, Блек пішов у відставку. Після цього уряд почав проявляти більший інтерес до справи, а China Reform припинила спроби змінити склад директорів.
Водночас Блек відкликав свою відставку, але був звільнений три дні по тому. У результаті трудовий трибунал визнав це звільнення неправомірним.
Після його відходу технології Imagination були переведені до Китаю.
Imagination стверджує, що її технології не застосовуються у військових продуктах і дотримується всіх законів про експортні обмеження і торгівлю, стосовно комерційних ліцензій у сфері інтелектуальної власності.
Фонд Canyon Bridge повідомив Panorama, що угода з Imagination була ініційована та реалізована виключно ними та їхніми консультантами.
China Reform не коментувала звинувачення Рона Блека. Посольство КНР наголосило, що його уряд завжди вимагає від китайських підприємств за кордоном суворо дотримуватися місцевих законів і правил, а також активно сприяти місцевому економічному розвитку, соціальному прогресу та створенню робочих місць, що отримало широке визнання у багатьох країнах.
У 2017 році Велика Британія мала менше повноважень для блокування продажу таких компаній, як Imagination китайським власникам. Ще у 2015 році лідер Китаю Сі Цзіньпін здійснив державний візит до Великої Британії, під час якого уряд Девіда Кемерона проголосив початок «золотої ери» у відносинах між Китаєм та Великою Британією.
Колишній міністр охорони здоров’я, канцлер казначейства та міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант відзначає: «Ми вважали Китай дружньою країною, де можна заробити багато грошей, але поступово відчували більш наполегливу позицію Китаю».
Проблема узгодження торгівлі з Китаєм та одночасного захисту національної безпеки у Великобританії залишається актуальною.
Колишній керівник GCHQ сер Джеремі Флемінг називає це «трильйонним питанням», зазначаючи, що протягом останніх двох десятиліть країна отримувала вигоду від торгівлі та інвестицій Китаю, але іноді забувала про ризики, пов’язані з тим, що ці інвестиції можуть бути використані проти її інтересів.
Він підкреслює, що Великобританія була надто вільною у доступі до стратегічно важливих галузей науки і технологій, на відміну від Китаю, який ретельно контролює іноземні інвестиції у свої ключові індустрії.
Колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон стверджує, що у 2017–2018 роках європейці й деякі американські компанії були наївними щодо Китаю, оскільки уникали порівнювати ситуацію з холодною війною.
Болтон, який нещодавно був обвинувачений у США у зв’язку з ймовірним розголошенням секретної інформації, підкреслює свою невинність.
Деякі експерти вважають, що Пекін нічого протизаконного не зробив, а Великобританія проявила короткозорість.
Китай є одно партійною державою, і саме її авторитарна система забезпечує успіх довгострокового стратегічного планування.
Професор Кейю Цзінь наголошує, що результати, з точки зору Китаю, є «захоплюючими», пояснюючи, що її політична структура дозволяє встановлювати цілі на десятиліття вперед, планувати, інвестувати, формувати стратегію та впливати на фінансування.
Згідно з дослідженням AidData, саме у цьому столітті Китай став найбільшим кредитором у світі, надаючи понад 1,6 трлн фунтів (2,1 трлн доларів) за цінами 2023 року.
Пік китайських інвестицій за кордон припав на 2016-2017 роки. Після цього багато держав посилили контроль за іноземними інвестиціями з міркувань національної безпеки.
Сполучені Штати, Німеччина та Італія посилили перевірки іноземних інвестицій вже до 2018 року, а Велика Британія приєдналася до цього процесу у 2022 році.
Сер Джеремі Флемінг демонструє обережний оптимізм щодо змін, зазначаючи: «У нас тепер набагато ефективніша система, але вона далека від досконалості».
У 2024 році новий уряд лейбористів зіткнувся з тією ж дилемою, що й попередники- консерватори: Великобританії потрібен економічний розвиток, і Китай може його підтримати.
Професор Кейю Цзінь звертає увагу, що в Європі, зокрема у Великій Британії, бракує інвестицій і фінансування, і що Китай охоче підтримує багато проєктів, які не становлять загрози національній безпеці.
Канцлер Рейчел Рівз вже здійснила поїздку до Пекіна з метою залучення іноземних інвестицій.
Деякі депутати Лейбористської партії висловлюють занепокоєння через те, що уряд не опублікував повний звіт з аудиту стосовно Китаю, який був обіцяний у передвиборчій програмі.
Голова Комітету закордонних справ Палати громад Дейм Емілі Торнберрі повідомляє: «Міністр закордонних справ обіцяв публікацію повного аудиту, але тепер нам говорять, що побачимо лише кілька рядків».
У відповідь Міністерство закордонних справ повідомило Panorama, що не оприлюднило детальний звіт через його належність до захисної класифікації, запевнивши, що уряд дотримується послідовної та стратегічної політики щодо Китаю, третього за обсягом торгівельного партнера Великої Британії.
Крім того, відомство підкреслило свою прихильність підтримці безпечної торгівлі британських компаній та використанню повноважень для захисту національних інтересів.
