Кожного ранку Джон Лідер прокидається, снідає та приймає канабіс перед тим, як відправитися на свою роботу в офісі. Цьому 41-річному чоловікові з Керфіллі на півдні Уельсу медичний канабіс допомагає справлятися з тривожністю, проте до того моменту, як він погодився поспілкуватися з BBC, жоден із його колег не здогадувався про це.
«Було трохи страшно, — розповів Джон. — Чи не почнуть вони думати, що я приходжу на роботу під дією?» Він є одним із десятків тисяч людей у Великій Британії, які мають приватні рецепти на канабіс. Національна служба охорони здоров’я (NHS) повідомляє, що ризики медичного канабісу поки не визначені однозначно, а один із провідних психіатрів попереджає, що цей препарат може шкодити деяким пацієнтам.
Професор сер Робін Мюррей, колишній президент Європейської психіатричної асоціації, зауважив, що приватні клініки виписують висококонцентрований канабіс людям із психічними розладами, такими як депресія та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). За його словами, існує багато наукових даних, які свідчать, що такий канабіс може погіршувати ці стани, а іноді навіть призводити до суїцидальних думок.
Канабіс можна призначати лише вузькопрофільним фахівцем-консультантом і за наявності підтвердження, що інші методи лікування не дали результату. Наразі майже не виписують «квіти» канабісу — або насіння — в NHS з 2018 року, коли було змінено закон для дозволу на медичне використання, проте на ринку приватних послуг спостерігається зростання.
Варто зазначити також досвід Девона Маккарті, 30-річного інженера-програміста, який працює у фінансовому секторі. Він розповів, що визнати перед своїм керівництвом та колегами, що приймає медичний канабіс, було «жахливо», головним чином через страх перед стигмою.
Загалом, більшість опитаних пацієнтів сплачують кілька сотень фунтів щомісяця за забезпечення канабісом. Дехто, як і Джон, відчуває, що медичний канабіс приносить очікуваний ефект, подібний до результатів застосування антидепресантів. Пацієнти також наголошують:
– їм доводиться дуже обачно ставитися до ситуацій, як-от керування автомобілем, проходження через охорону в аеропорту або відвідування барів та клубів;
– суворо дотримуватися необхідності мати при собі рецепт, щоб уникнути кримінального переслідування;
– численні страхи залишаються щодо ймовірності зупинки поліцією, звільнення з роботи або навіть втрати контакту з дітьми через негативне ставлення суспільства до канабісу.
Одна з пацієнток, Кат Тернер, 26 років, розповіла про лист від сусіда, в якому йдеться про скаргу через запах канабісу, що виходить із її квартири. «Мене лякало, — зізналася Кат, — тому я кладу подушки біля дверей, намагаючись стримати поширення запаху.»
Кат використовує канабіс після діагнозу функціонального неврологічного розладу, що супроводжується іноді втратою контролю над тілом, тиками та судомами. Вона проходила тривалу госпіталізацію у спеціалізованому NHS-центрі в Брістолі, де, незважаючи на попередження персоналу, їй відмовили в праві користуватися канабісом у межах медичного закладу.
Вона зізналася:
– мала побоювання, що можуть викликати поліцію через дімканабісний запах;
– була змушена мінімально використовувати вхідні двері для запобігання поширенню запаху у спільні приміщення;
– після довгої дискусії їй довелося покинути госпіталь, відчуваючи себе несправедливо приниженим.
Кат повідомила, що для найкращого ефекту лікування мала розпочати терапію протягом трьох-чотирьох тижнів після постановки діагнозу, проте понад три роки чекала на початок курсу. Канабіс служить для неї важливою допомогою у контролі симптомів, дозволяючи виконувати навіть прості щоденні дії, як-от різати їжу або чистити зуби. Північний Брістоль NHS Trust вибачилися за винятковий випадок Кат і повідомили, що оновлюють свої правила, щоб краще врегулювати ситуації з пацієнтами, які використовують препарат у вейпах.
Ще одним аргументом на користь розуміння медичних пацієнтів є той, як їх підтримують у музичних клубах і на концертах. 29-річна Шаш Аппан із Кардіффа за місяць витрачає не менше 200 фунтів на канабіс за рецептом, який допомагає їй із ПТСР і фіброміалгією. Вона розповідає, що хоча нерідко отримує «дивні погляди», охоронці не створюють проблем, коли пояснює, що це медичний канабіс.
Шаш наголошує:
– після початку прийому препарату кількість нічних кошмарів значно знизилася;
– найгіршим побічним ефектом канабісу, який вона знає, є параноя, але їй пощастило її не відчути;
– вона віддає перевагу приємним проявам дії (як-от підвищений апетит або сміх) замість депресивної сонливості, властивої опіоїдам.
Доктор Девід Хауеллз, один із небагатьох лікарів, які виписують медичний канабіс, працював консультантом-психіатром у NHS і неодноразово спостерігав шкоду препарату для пацієнтів із історією психозів. Водночас він вважає, що з’являється все більше свідчень на користь використання медичного канабісу для певних випадків за умови, що він призначається лікарем-спеціалістом.
Прикладом таких станів є:
1. Тривога
2. Хронічний біль
За словами доктора Хауеллза, кількість його приватних пацієнтів стабільно зростає, проте багато з них стурбовані тим, як їх сприйматимуть. Найбільші побоювання пов’язані з можливістю затримання поліцією та тим, що слід говорити роботодавцям.
Персонал клінік часто втручається, аби захистити пацієнтів від несправедливих дій з боку роботодавців, житлових асоціацій, сімейних судів або поліції, що демонструє нерівномірність розуміння законодавства — так звану «поштову лотерею».
Інший приклад складності — історія із затримкою рейсу у Великій Британії через скарги на запах канабісу. Згідно з Джоном Робсоном з онлайн-клініки Mamedica, з літака було вилучено медичний канабіс пацієнтів після прибуття озброєної поліції, що з його слів є неприпустимим для будь-яких інших лікарських препаратів.
Варто дотримуватися таких рекомендацій для пацієнтів із медичним канабісом під час пересування та перебування на публічних місцях:
– мати при собі оригінальну упаковку чи контейнери з надрукованими іменем і деталями пацієнта;
– уникати керування автомобілем під впливом препарату, хоча існує медичне виключення, якщо дотримані дозування і відсутність стану сп’яніння.
Поліцейська рада Великої Британії працює над новими рекомендаціями для поліцейських щодо медичного канабісу, аби зменшити непорозуміння, але підкреслює, що будь-який офіцер має право зупинити водія за підозрою у небезпечному стані.
Генеральна медична рада та Комісія з контролю якості надають чинні інструкції з призначення медичних препаратів, а NHS зазначає, що ризики продуктів на основі канабісу наразі не вивчені до кінця. Апарат консультативної ради з контролю над зловживанням наркотиками готує звіт для уряду Великої Британії щодо канабіноїдів, який буде опубліковано найближчим часом.
Таким чином, медичне застосування канабісу в країні перебуває у процесі розвитку з численними викликами як для пацієнтів, так і для системи охорони здоров’я, включно зі стигматизацією, регуляторними обмеженнями та неоднорідністю сприйняття правових норм різними структурами.
