Прив’язка до образу Бейла є невід’ємною частиною гравця збірної Уельсу Джонсона, проте його кар’єра у «Тоттенгемі» почалася в надзвичайно складних обставинах. Він приєднався до команди в той самий трансферний вікно, коли Гаррі Кейн залишив клуб, перейшовши до «Баварії». Джек Пітт-Брук, який висвітлює події, пов’язані з «Тоттенгемом», для видання The Athletic, підкреслює:
1. «Джонсон прийшов у досить незвичайний період для клубу. Схоже, що клуб не мав чіткої стратегії, як замінити Кейна».
2. Через травми інших футболістів він отримав багато ігрового часу і продемонстрував пристойний рівень майстерності в дебютному сезоні.
Значну роль у становленні Джонсона відіграв тодішній головний тренер «Тоттенгема» Анже Пошеттіньйо, який і уклав з ним контракт. Протягом перших двох сезонах Джонсон відзначився 23 забитими м’ячами у всіх турнірах.
Пітт-Брук акцентує увагу на ігровому стилі:
– Джонсон ідеально відповідав вимогам Пошеттіньйо до вінгерів: висока та широка позиція на полі.
– Його сильними сторонами були як подача кросів із флангу, так і точне завершення атак на дальній штанзі.
Під керівництвом Пошеттіньйо «Тоттенгем» здобув перемогу в Лізі Європи, а вирішальний гол у фіналі проти «Манчестер Юнайтед» забив саме Джонсон. Проте після провального сезону, у якому клуб посів 17-е місце у Прем’єр-лізі, австралійський фахівець був звільнений.
Новим наставником став данець Томас Франк, який замінив Джонсона на позиції іншим виконавцем — Кудусом. За словами Пітт-Брука:
– Франк прагне реалізовувати зовсім інший стиль гри, вимагаючи від вінгерів не просто завершувати атаки голами, а більше контролювати м’яч і створювати моменти.
– За 55 мільйонів фунтів стерлінгів клуб придбав Кудуса, який менш результативний у плані забитих м’ячів, але значно продуктивніший на підходах до штрафного майданчика суперника порівняно з Джонсоном.
– Наразі, за оцінками фанатів, Джонсон не входить до складу основної команди «Тоттенгема» і його роль у клубі залишається не цілком зрозумілою.
Цього сезону Джонсон забив чотири голи у 17 матчах у всіх турнірах, проте багато вболівальників та експертів вказують на обмежений внесок гравця за межами реалізації.
Пітт-Брук додає:
– «Він фактично відомий лише як гравець, що забиває м’ячі. Це приємна якість, однак більшість очікували більшого внеску в гру».
Таким чином, Джонсон залишається досить загадковою фігурою для «Тоттенгема», чия роль у команді та подальше місце в складі викликають чимало питань серед фахівців та уболівальників.
