Стюарт Вебб, у рамках програми Match Officials Mic’d Up, висловив позицію щодо ситуації з офсайдом у футбольному матчі, зазначивши, що хоча існують різні думки, рішення про скасування взяття воріт має чітке обґрунтування.
За словами Вебба, одна з найбільш суб’єктивних і складних для суддів рішень пов’язана з визначенням впливу гравця, який перебуває в положенні поза грою, але не контактує з м’ячем, на дії суперників. Він пояснив наступне:
1. Кутовий удар був виконаний, і м’яч дістався до ван Дейка.
2. Під час подачі м’яч пролітав через штрафний майданчик, де гравці Манчестер Сіті відійшли, залишаючи Робертсона в офсайдній позиції безпосередньо в центрі шістнадцятиметрової зони.
3. В момент, коли ван Дейк головой переправив м’яч уперед, суддям потрібно було винести рішення щодо офсайду стосовно Робертсона та його дій у цій зоні.
Вебб зауважив, що Робертсон не торкався до м’яча, але виконав дію, яка могла вплинути на голкіпера:
– На відстані близько трьох метрів від воріт, посеред шістнадцятиметрової зони, він явно присів, ухилячись від м’яча.
– М’яч пролетів над його головою і потрапив у ворота в зоні, де знаходився гравець.
– Суддям необхідно було оцінити, чи вплинула ця дія на Доннарумму, воротаря, і на його здатність здійснити сейв.
При цьому Вебб підкреслив, що прийняте суддями рішення ґрунтується на:
– Детальному аналізі позиції гравця та його дій біля воротаря.
– Врахуванні близькості Робертсона до голкіпера в момент події.
– Використанні оцінки суб’єктивних аспектів, адже саме вони визначають, наскільки вплив гравця відбувався.
Він додав, що таке трактування не є загальноприйнятим, однак воно має сенс, враховуючи:
– Близькість гравця до воротаря.
– Те, що м’яч рухався у бік воротаря, який мусив ухилитися, щоб уникнути контакту.
– Формування думки про те, що така поведінка гравця могла вплинути на реакцію Доннарумми і завадити йому ефективно рятувати ворота.
Після ухвалення рішення на полі, основне завдання VAR полягало у наступному:
– Перевірити правильність суддівського вердикту.
– Визначити, чи було це офсайдне рішення “явно і очевидно помилковим”.
Вебб наголосив, що лише безпосередньо Доннарумма міг би достовірно сказати, чи вплинув Робертсон на його дію, проте у наявних фактах та відеодоказах ясно, що:
– Гравець ухилився під м’яч дуже близько до воротаря.
– VAR дійшов висновку, що суддівське рішення не містить явної помилки, і втручатись у нього не потрібно.
Цікаво, як таке рішення вплине на футбол взагалі. Люди можуть запитуватись, чи дійсно судді можуть оцінити «вплив» гравця, якщо той навіть не торкається м’яча. Це може викликати більше суперечок на стадіонах, адже кожен раз, коли гравець буде в офсайді, фанати наказуватим суддям за неясності. Схоже, що в футболі ще більше неангажованих думок і розмов у кав’ярнях після матчів!
Скільки можна сперечатися про ці офсайди? 😩 Тут кажуть, що Робертсон міг вплинути на Доннарумму, але не торкався м’яча. Дивно, як зміни в правилах можуть призводити до таких суперечливих рішень. Цікаво, як це змінить гру в цілому — чи не стане це новою постійною темою для обговорень на стадіонах?