Цього року олімпіада з математики для восьмикласників викликала справжній шквал емоцій. Учні розчаровані, батьки обурені, вчителі здивовані. Здавалося б, усе мало пройти як завжди, але підсумки виявилися геть неочікуваними. Рівень результатів — найнижчий за кілька останніх років. То що ж сталося?
Завдання «з сюрпризом»
Багато учнів чесно зізнаються: частина задач виглядала як з іншої планети. Деякі теми взагалі не проходили у школі, а деякі вимагали знань, що ближчі до 9 класу. Тож діти просто губилися. У когось паніка, у когось ступор — і замість рішень з’являлися чисті аркуші.
До того ж ходили чутки, що в кількох завданнях були неточності. Уявіть: ти стараєшся, а потім виявляється, що саме завдання складене не зовсім правильно.
Організація, яка залишила бажати кращого
Не всі школи отримали однакові інструкції. Дехто писав олімпіаду онлайн і втрачав час на технічні збої. А час, як відомо, на таких конкурсах — золото.
До того ж комісії оцінювали роботи дуже суворо. Там, де перевіряли «за правилами великої олімпіади», восьмикласники просто не витримували планку.
Чому все пішло не так
Якщо подивитись об’єктивно, то причин кілька. І всі вони зійшлися в один день.
- підготовка до олімпіади була хаотичною
- завдання не співпали з програмою 8 класу
- комісія оцінила роботи надто строго
- діти не бачили сенсу «викладатися на повну»
Готувалися, але не туди
Багато шкіл просто не мають гуртків або спецпідготовки до олімпіад. Учителі завантажені уроками, часу не вистачає. В результаті учні відпрацьовують стандартні задачі, а на олімпіаді стикаються з зовсім іншим рівнем.
Хто готувався сам — ще якось впорався, але більшість пішла «на удачу». І, як показала практика, удача цього разу не спрацювала.
Учителі теж люди
Не всі вчителі мають можливість вести олімпіадні групи — це потребує додаткового часу, ентузіазму і, чесно кажучи, стимулу. Там, де такий підхід є — результати значно вищі. Там, де його нема — маємо, що маємо.
Мотивації майже нуль
Для восьмикласників ця олімпіада — просто черговий конкурс. Багато хто не розуміє, навіщо вона взагалі потрібна. Тож коли після першої невдалої задачі руки опускаються — боротьба закінчена. А без внутрішнього запалу навіть геній не покаже максимум.
Що робити, щоб такого не повторилося
Наступного року варто зробити висновки. По-перше, підбирати завдання, які справді відповідають програмі 8 класу. По-друге, організувати хоча б короткі тренування або пробні тури. Це допоможе дітям не губитися на старті.
По-третє, треба більше пояснювати, навіщо ці конкурси взагалі. Бо коли дитина бачить у цьому сенс — вона старається. І результат одразу інший.
І, звісно, варто переглянути систему оцінювання — щоб вона не лякала, а мотивувала.
Можливо, ця невдача стане гарним поштовхом до змін. Адже не діти винні в тому, що система десь недопрацьована. Якщо її трохи оновити — олімпіада знову стане справжнім святом математики, а не стресом для школярів і вчителів.
