Високопоставлений представник військового альянсу НАТО в інтерв’ю BBC заявив, що організація буде підтримувати Україну доти, доки її лідери не сядуть за стіл переговорів для встановлення тривалого миру. Адмірал Джузеппе Ка́во Драґоне, голова Військового комітету НАТО з січня цього року, відзначив, що з операційної точки зору війна між Росією та Україною перебуває в глухому куті й, на його думку, «майже настав час сісти за стіл переговорів, адже це зменшить марну втрату життів».
Адмірал підкреслив, що повномасштабне вторгнення Росії до України у 2022 році призвело до приєднання до Західного альянсу двох нових країн — Фінляндії та Швеції. Він описав цю війну як стратегічну поразку для президента Росії Володимира Путіна, попри нещодавні повільні та поступові зрушення російських військ на полі бою. За словами адмірала, Росія не зможе встановити в Україні «дружній» або «маріонетковий» уряд, як це відбулося у Білорусі: «Путін не досягне успіху».
Щодо готовності європейських країн продовжувати підтримку оборони України, адмірал впевнений у їхній рішучості. Він вважає, що для багатьох це стало своєрідним сигналом пробудження, і тепер вони беруть відповідальність за захист власної безпеки на себе. У червні країни-члени НАТО домовилися підвищити видатки на оборону до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення стало наслідком неодноразових закликів президента США Дональда Трампа до країн-членів збільшити оборонний бюджет.
Щодо недавніх заяв Росії про розробку довготривалих ядерних озброєнь із ядерними двигунами, таких як «Буревісник» та «Посейдон», адмірал Ка́во Драґоне, колишній головний начальник оборони Італії та морський авіатор, знизив рівень тривоги серед країн НАТО. Він підкреслив, що альянс є оборонним ядерним блоком і не відчуває загрози від цих озброєнь: «Ми лише готові захищати 32 країни та понад один мільярд людей — ми є ядерним альянсом».
Обговорюючи ризики майбутніх вторгнень або атак, адмірал підкреслив, що, якщо такі й відбудуться, то, ймовірно, це станеться на Балтійських країнах — Естонії, Латвії та Литві. Утім, він наголосив, що у разі нападу буде застосовано статтю 5 Статуту НАТО, яка розглядає агресію проти однієї країни як напад на весь альянс, і НАТО обов’язково втрутиться для захисту. На питання, чи це включає й США, адмірал відповів ствердно: «Так, тому що вони взяли на себе цей обов’язок і підкреслили, що продовжують залишатися в цій грі».
Загалом найбільш нагальною потребою НАТО у сфері оборони, за словами адмірала, є протиповітряна оборона. Останні інциденти з проникненням російських безпілотників до Польщі та Румунії змусили альянс посилити свої протиповітряні системи. Про можливість активації так званої «дрон-стіни» на східних кордонах НАТО адмірал зазначив, що це відбудеться протягом кількох місяців, і що відповідний підрозділ — Allied Command Transformation, розташований у Норфолку, штат Вірджинія — вже працює над цим проєктом.
Крім того, розроблено нову ініціативу під назвою Eastern Sentry, яка має на меті інтегрувати та оптимізувати всі наявні системи протиповітряної оборони на східному фланзі альянсу. За словами адмірала, порушення повітряного простору трапляються досить часто, і НАТО зазвичай супроводжує такі об’єкти, забезпечуючи захист суверенітету: «Це фактично те, чим ми займаємося».
Незважаючи на відсутність ознак зміни позиції Росії у війні з Україною, а також на збільшення кількості країн-членів, зокрема Словаччини та Угорщини, які дедалі більше висловлюють опозицію до підтримки оборони України, адмірал підсумував інтерв’ю оптимістично:
– НАТО є надійним і зрілим альянсом;
– в альянсу існує згуртованість, що є його центральною силою;
– альянс є сильнішим за своїх опонентів і залишатиметься підтримувати Україну доти, доки не настане мир.
Таким чином, NATO демонструє рішучість стояти на боці України, підтримувати її оборону та забезпечувати стабільність в євроатлантичному регіоні у найближчому майбутньому.
