Роберт Медхерст провів більшість першого тижня в університеті, переглядаючи соціальні медіа та читаючи публікації про веселі вечірки інших студентів. “Я просто лежав у ліжку,” згадує Роберт, описуючи цей період як найсамотніший в його житті. Його сусіди по квартирі неохоче виходили на вечірки, а навчальний курс не сприяв особливому спілкуванню.
Попри те, що він намагався долучатися до різних секцій – відвідуючи ознайомчі зустрічі суспільств, – він не знайшов свого кола спілкування. Сам він каже: “Я почав втрачати впевненість у собі. Здавалося, що люди не хочуть дружити зі мною або їм я не подобаюся.”
Спочатку у Роберта не було планів вступати до університету, і він мав пропозицію роботи після закінчення школи. Але, побачивши, як його друзі весело проводять студентське життя в Instagram та Snapchat, він вирішив зробити інакше.
Роберт пояснює:
1. “Коли у тебе робота з четверга о 9:00 ранку, а ти бачиш, що інші були на вечірці в середу, починаєш думати, що деінде краще.”
2. Втомившись від страху пропустити щось важливе (FOMO), він подав документи до Ноттінгем Трентського університету на спеціальність бізнес. Вибір університету був обумовлений його репутацією як місця з активним студентським життям. “Я ретельно все вивчив, щоб упевнитися у своєму виборі.”
3. Проте вже за кілька днів він розмірковував про можливість покинути навчання.
Роберт визнає, що соціальні мережі погіршували його стан у перші місяці навчання, підкреслюючи ілюзію того, що всі легко знаходять друзів і гармонійно спілкуються, окрім нього. Він навіть опублікував у TikTok відео про відчуття самотності під час першого тижня студентського життя, після чого отримав численні коментарі від студентів із подібними історіями.
### Перше враження про університет: ідеалізоване бачення
Телешоу і соціальні медіа часто створюють романтизований образ студентського життя. Багато молодих людей приходять до університету з високими очікуваннями:
– проживання з друзями,
– участь у вечірках,
– навчання улюбленому предмету,
– захоплення новими хобі або спортом.
Проте, насправді, досвід багатьох студентів не відповідає цим уявленням. За словами Лорен Говард, керівниці служби психологічної підтримки Університету Бредфорда, деякі студенти сприймають університет через “рожеві окуляри”.
За даними опитування першокурсників під час їхнього дебютного тижня у Свансі, головним занепокоєнням було:
– вписатися в колектив,
– відчувати себе прийнятими.
Асоційований директор з питань адаптації та навчання Свансі Джоан Парфітт відзначає, що:
– 17% студентів в анкеті дослідницької компанії Cibyl заявили, що не мають друзів у університеті,
– 37% постійно або регулярно хвилюються щодо зав’язування дружніх стосунків.
За її словами, новачки відчувають неабиякий стрес, оскільки залишають свої старі дружні групи з школи чи коледжу. Для одних це можливість почати спочатку та створити інший образ себе, а для інших – досвід глибокої тривоги.
### Відчуття ізоляції під час першого тижня: історія Аліши Міа
Лента TikTok Аліши Міа була переповнена відео, де дівчата разом весело проводять час – дивляться фільми, влаштовують пікніки, подорожують. Однак, коли Аліша переїхала з Лондона до Шеффілду у вересні 2024 року для навчання журналістики, перший тиждень у студентському житті виявився для неї надто напруженим через великий акцент на алкоголі.
Вона не вживала алкоголь і ніколи не ходила в нічні клуби раніше. Зізнається: “Я провела багато першого тижня у своїй кімнаті… почувала себе відірваною від інших.” Ці відчуття тривали й у перші місяці університету. Вона відчувала тривогу під час спілкування і визнає, що не докладала достатньо зусиль, аби ввійти у нове середовище.
Подібно до Роберта, Аліша замислювалася над тим, щоб покинути або змінити курс навчання. Однак вирішила залишитися, вважаючи, що її першочергове завдання – навчатися, а не обов’язково заводити друзів.
За результатами опитування 2025 року, проведеного Інститутом політики вищої освіти (HEPI) та благодійною організацією Advance HE серед понад 10 000 студентів, 29% відповіли, що замислювалися над відрахуванням. Головними причинами називалися:
– проблеми з психічним і емоційним здоров’ям,
– фінансові труднощі.
Лорен Говард підкреслює, що для нових студентів цей період є справжнім викликом, включаючи:
– адаптацію до нового оточення,
– необхідність знаходити нових друзів,
– життя без сім’ї,
– управління власним бюджетом.
Тривожність через усі ці зміни є абсолютно нормальною.
### Реальність студентських взаємин: історія Крістіни Ааліях Девіс
Крістіна Ааліях Девіс, студентка медичного факультету Ньюкасла, згадує, що час навчання не був тим ідеалізованим “утопічним дружнім” середовищем, яке їй малювала сім’я. “Здавалося, існує тиск бачити університет як чарівне й дружнє місце, де всі радіють і ладять,” каже 24-річна лікарка.
У шостому класі вона мріяла про спільні вечері з сусідами по квартирі, вечірки на Хелловін. Проте насправді вона не була близькою зі своїми сусідами та іноді відчувала самотність. “Мені здавалося, що я трохи пропустила цю частину,” пояснює Крістіна.
З часом усі троє – Роберт, Аліша і Крістіна – змогли знайти своє місце й зав’язати дружні стосунки. Аліша познайомилася з друзями серед студентів свого курсу і навіть завдяки TikTok, у той час як Крістіна почала почуватися більш щасливою, коли після першого року змогла проживати разом із друзями.
### Порада від Роберта: “Вийди з кімнати!”
Сьогодні, у 24 роки і в останньому курсі, Роберт ділиться порадою для першокурсників, які почуваються самотніми або соромляться:
– долучайтеся до клубів і секцій університету,
– відвідуйте їхні пробні заняття,
– не бійтеся початкових незручностей,
– продовжуйте регулярно приходити.
За словами Роберта: “Через кілька тижнів постійних відвідин тебе починають помічати, ти – їх, і починаються справжні дружні відносини.”
