Уряд стикається з низкою криз у сфері, яка є, можливо, найпомітнішою ознакою державної неспроможності — переміщенням мігрантів на малих човнах.
Обсяги прибуття мігрантів таким способом значні, а наслідки цих прибуттів ще масштабніші — це витрати, розміщення в готелях та суспільне занепокоєння.
Нещодавнє випадкове звільнення одного з найвідоміших ув’язнених цього року викликало шок не лише у Вестмінстері, а й по всій країні.
Хадуш Кебату був засуджений минулого місяця за сексуальні домагання до 14-річної дівчини та жінки у липні в Еппінгу, Ессекс, де він перебував у готелі для біженців після прибуття до Великої Британії на малому човні.
Його арешт спричинив хвилю протестів у місцевості, що поширилася на інші готелі по всій країні, які розміщують шукачів притулку.
Отже, він став символом масштабності проблеми та глибини й широти гніву, викликаного нею — але водночас був випадково звільнений з ув’язнення.
Як таке могло статися? Про це я розпитав Головного інспектора тюрем Його Величності Чарлі Тейлора у розмові на BBC Newscast.
Крім того, звіт депутатів Конгресу дійшов висновку, що Міністерство внутрішніх справ «розтринькало» мільярди фунтів платників податків на проживання шукачів притулку.
Тут простежується постійна проблема.
Я висвітлюю події у Вестмінстері понад 20 років. Незабаром після мого приходу тодішній міністр внутрішніх справ від Лейбористської партії Джон Рід процитував висловлювання одного з керівників свого відомства, що частина Міністерства внутрішніх справ «не відповідає вимогам».
Тоді одне з рішень полягало у тому, щоб перенести деякі повноваження Міністерства внутрішніх справ до новоствореного відомства — Міністерства юстиції.
Слід зауважити, що з двох проблем, про які йде мова, одна належить до сфери відповідальності Міністерства внутрішніх справ (організація проживання шукачів притулку), а інша — Міністерства юстиції (помилкове звільнення ув’язнених).
Критика на адресу Міністерства внутрішніх справ не припиняється.
Звіт, підготовлений за минулого уряду нинішнім консервативним депутатом Ніком Тімоті, який раніше був спеціальним радником у цьому відомстві, малює дуже невтішну картину.
Слід зазначити, що функції та повноваження Міністерства внутрішніх справ і Міністерства юстиції є одними з найскладніших питань внутрішньої політики.
Проте, спілкуючись з політиками з Міністерства внутрішніх справ, я помітив, що вони приватно визнають: не лише висновки Тімоті були доречними, але й багато його спостережень залишаються актуальними і досі.
Вони сподіваються, що нове керівництво — новий Постійний секретар Дейм Антонія Ромео та нова міністерка внутрішніх справ Шабана Махмуд — сприятиме змінам.
Однак за останні два десятиліття у Міністерстві внутрішніх справ змінювалися багато керівників і міністрів.
Причина, чому все це зараз набуває особливої ваги, полягає у тому, що ці проблеми перетинаються у питаннях, пов’язаних з найбільш нагальною темою — перевезенням мігрантів на малих човнах.
Не дивно, що міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг упродовж минулого вікенду публічно висловив занепокоєння через «глибоке розчарування… і зростаючу зневіру у спроможність когось повернути країні курс».
І ця оцінка походить від однієї з осіб, відповідальних за це завдання.
