Магазини вейпів у Львові: власники великих мереж, список, суперечки та кримінальні розслідування

23 Жовтня, 2025

Ірина Павлова

Магазини вейпів у Львові: власники великих мереж, список, суперечки та кримінальні розслідування

Упродовж короткого періоду у Львові кількість вейп-шопів — крамниць, де реалізують електронні сигарети та супутні аксесуари, — стрімко збільшилася. Тут пропонують рідини, які, за словами продавців, призначені для паріння, хоча фактично використовуються для куріння — як з нікотином, так і без нього. Вейп-шопи приваблюють покупців доступністю. Вартість куріння електронних сигарет становить приблизно 1000 гривень на місяць за умови наявності випаровувача — пристрою, який служить тривалий час і коштує від 1500 гривень.

Якщо ця тенденція масового відкриття вейп-магазинів збережеться найближчим часом, то вони можуть перевищити за кількістю аптеки, що сьогодні розташовані майже на кожному кроці у місті. Ресурс ZAXID.NET вирішив представити детальний огляд власників найбільших мереж вейп-шопів Львова.

Для цього було обрано бренди, які мають не менше п’яти торгових точок у Львові. Підрахунок здійснювали вручну за допомогою Google Maps, адже вейп-шопи активно позначають свої об’єкти на цифрових картах, щоб максимально залучити молодих, цифрово активних клієнтів. При цьому у перелік не включали мережі, де основний асортимент складають традиційні алкогольні напої та цигарки, а електронні сигарети є лише додатковим товаром.

Le Cloud Store

Нині у Львові функціонує п’ять магазинів під брендом Le Cloud Store, ще кілька — в області, а одна торгова точка — в Ужгороді. На їхньому офіційному вебсайті повідомляється, що діяльність у сфері вейпінгу розпочалася у 2022 році.

Власником торгової марки є львів’янин Альберт Чайківський. За інформацією з бази «Укрпатент» Державної системи правової охорони інтелектуальної власності, заявку на реєстрацію ТМ Le Cloud Store він подав у червні 2024 року. На даний момент товарний знак ще не зареєстровано, триває так звана формальна експертиза, тобто перевірка правильності заповнення заяви та документів, без розгляду суті прохання.

Про Альберта Чайківського відомо небагато. Хоч він і володіє брендом для роздрібної торгівлі, у ЄДРПОУ відсутня інформація про реєстрацію його як підприємця. У 2019 році особа з таким ПІБ була зарахована на перший курс Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціалізацією «міжнародний бізнес», а 2023-го вступила до Львівського національного аграрного університету з наміром здобути фах агронома.

Онлайнова торгівля Le Cloud Store здійснюється через ФОП Капінос Даниїл Павлович. Редакція ZAXID.NET неодноразово оформляла замовлення з доставкою на пошту, отримуючи реквізити для оплати на рахунок цього підприємця. Згідно з даними YouControl, ФОП Капінос було зареєстровано у травні минулого року, профіль — роздрібна торгівля іншими не вживаними товарами у спеціалізованих магазинах. У мережі також зазначено, що у 2023 році абітурієнт з таким ім’ям намагався вступити до Львівського національного університету, щоб навчатися за напрямом «акторське мистецтво драматичного театру і кіно».

У Єдиному реєстрі судових рішень зафіксовано кілька документів, пов’язаних із мережею Le Cloud Store. Зокрема, у 2023–2024 роках, за поданнями поліції, продавців мережі штрафували за реалізацію електронних сигарет та рідин, що містять нікотин, без обов’язкових акцизів.

Особливий інтерес має кримінальна складова. За інформацією з реєстру, у січні 2024 року розпочали кримінальне провадження, у якому зазначено, що у Le Cloud Store продавали електронні сигарети та рідини без акцизних марок або з підробленими наклейками, а також мережа не мала ліцензії на торгівлю підакцизними товарами. Розслідування веде львівський центр Бюро економічної безпеки з кваліфікацією за статтями 199 (незаконне виготовлення та збут акцизних марок) та 204 (нелегальне виготовлення та продаж підакцизних товарів) Кримінального кодексу України.

У ухвалах судів також кратко описано структуру власності Le Cloud Store: мережа належить кільком ФОПам, імена яких приховані в електронному реєстрі. Один з підприємців постачає нелегальну продукцію з нікотином, інший керує торговими точками.

Минулоріч правоохоронці провели обшук у помешканні Альберта Чайківського у районі Личаків, вилучивши ноутбук і численні рідини для вейпів. Його адвокат заперечував проти арешту майна, стверджуючи, що клієнт не має жодного відношення до мережі і є лише її клієнтом, а вилучені рідини призначені для особистого користування.

Vape Brothers

Ця мережа налічує приблизно двадцять магазинів у Львові та передмісті. Поза містом вона працює у 80 населених пунктах України. Vape Brothers позиціонує себе як «мережу експертних магазинів електронних сигарет», яка працює з 2016 року.

Згідно з інформацією з «Укрпатент», торгову марку Vape Brothers Shop зареєстрував підприємець із Сихова Ростислав Далівський у серпні 2021 року. ТМ орієнтована на продаж і рекламу товарів для куріння, комплектуючих та аксесуарів. Ще дві торгові марки — Brothers Vape та Vape Brothers — знаходяться у процесі реєстрації.

Про Ростислава Далівського відомо небагато. Підприємницьку діяльність він почав у 2016 році. Основний вид діяльності — ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання. Серед КВЕДів відсутні коди, пов’язані з продажем нікотиновмісних виробів.

У 2014 році Ростислав вступав на спеціальність правознавство у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

У судових реєстрах знаходимо лише декілька ухвал щодо мережі Vape Brothers. У 2023 році трьох продавців з Рівненської та Івано-Франківської областей намагались притягнути до адміністративної відповідальності за продаж рідин для вейпів без акцизів. Однак у суді не було достатньо доказів, й справи закрили. Кримінальних проваджень на відміну від інших мереж щодо Vape Brothers не зафіксовано.

Паротяг

Мережа «Паротяг» налічує близько десяти магазинів у Львові. Власником торгової марки є львівський підприємець Олексій Леньо, раніше зареєстрований у Дрогобичі. Заявку на ТМ було подано у грудні 2024 року. Класифікація товарного знаку передбачає продаж електронних цигарок, аксесуарів, а також тютюнових виробів та їх замінників. Знак знаходиться на стадії реєстрації.

Про власника відомо, що він раніше торгував автозапчастинами, проте у 2021 році припинив цю діяльність. У 2023 році відновив підприємницьку діяльність як торговець продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Того ж року вступив до аспірантури Львівської політехніки за спеціальністю маркетинг.

Олексій Леньо двічі притягувався до адміністративної відповідальності: у травні 2023 року — за зберігання тютюнових виробів без акцизних марок, у лютому 2024-го — за продаж електронної сигарети без фіскального чека. Інша інформація про нього у судових реєстрах відсутня.

Vape Hub

Мережа Vape Hub має п’ять магазинів у Львові та загалом до 20 стаціонарних точок по Україні. Її власником та оператором сайту є ТзОВ «Вейп Хаб», зареєстроване у Рівному на початку 2022 року. Основний вид діяльності — роздрібна торгівля тютюновими виробами у спеціалізованих магазинах. За минулий рік компанія отримала 779,7 тис. грн чистого прибутку при загальному доході 20,97 млн грн і працевлаштувала 83 осіб.

Першим директором і власником був Ярослав Вознюк із Броварів. До 2020 року він працював у Київській податковій службі, після чого став ФОПом. У 2023 році він вийшов зі складу власників, замість нього з’явились дві кіпрські компанії — C.S. Capital Shield Ltd та Brightshield Ltd. У подальшому структура власності та керівництва змінилася кілька разів.

Станом на жовтень 2025 року директором є рівненський бізнесмен Олег Барановський, власницею — київська підприємиця Марина Півовар. Окрім «Вейп Хаб», вона є одноосібною бенефіціаркою ще шести компаній у різних регіонах України, які займаються продажем тютюнових виробів у спеціалізованих магазинах. Всі фірми створені близько року тому.

У судових реєстрах за 2023–2024 роки є кілька рішень проти мережі Vape Hub за продаж товарів без акцизних марок, серед покараних була навіть колишня тимчасова директорка Ірина Алексійчук, що працювала у львівському магазині мережі.

Водночас Бюро економічної безпеки Львова у 2023 році розслідувало діяльність ТзОВ «Вейп Хаб» у справі про незаконну торгівлю підакцизними товарами та приховування доходів. За версією слідства, через мережу і сайт продавалися електронні цигарки без акцизів або з підробленими маркуваннями, часто без офіційного обліку та сплати податків. Розслідування тривало, кілька обшуків та вилучень товару відбулися, однак подальші дії невідомі.

Vandal Vape

Мережа Vandal Vape має 8 магазинів у Львові, а також десятки торгових точок у західних областях, Житомирщині та Вінниччині.

Торгівельними марками із назвою Vandal володіють двоє підприємців — Сергій Хлопан із Кременецького району Тернопільщини та Ярослав Качур із Бурштина, Івано-Франківська область. За даними YouControl, у 2023–2024 роках Сергій Хлопан разом із Ольгою Качур із Тернополя був співвласником мережі Vape Hub, але згодом вийшов зі складу бенефіціарів.

У судових документах неодноразово згадується, що мережа Vandal Vape діє у певній тіні — продавців штрафували за роботу без фіскальних чеків та без акцизів на нікотиновмісних товарах. У 2022 році суд навіть присудив штраф одному зі співвласників — Ярославу Качуру — за продаж товарів без акцизів.

Крім того, у 2023 році порушено кримінальне провадження за фактом створення організованої злочинної групи, що через мережу Vandal продавала електронні сигарети та комплектуючі, невідомого походження і без акцизів. Справа передана Бюро економічної безпеки. Підозрюваними є кілька осіб, серед яких Віра Пронь, Андрій Костів, Марія Галюк, Юрій Мазур, Наталя Ониськів та Олександр Курач, які всі мають відношення до вейперного бізнесу. Наприклад, Олександра Курача у 2022 році намагалися притягнути до відповідальності через продаж підакцизних товарів без маркувань. Наталя Ониськів керує ТзОВ «Терн Груп», що займається торгівлею нікотиновмісними продуктами. Юрій Мазур раніше був власником фірми «Франківськ Юнайтед», що володіє крамницями Vandal Vape в Івано-Франківську і була фігурантом справ про торгівлю без офіційної каси. Після Мазура компанія була переписана на Марину Півовар, а нині належить громадянину Таджикистану Карімі Асолату Ісматзоді, на якого записано понад 100 підприємств.

П’ятьох обвинувачених у цій справі судять у Тернопільському міськрайонному суді з листопада 2024 року, проте процес затягується через неявку учасників та адвокатські клопотання.

Vape & Coffee

Мережа Vape & Coffee налічує 8 магазинів у Львові. Торгову марку було подано на реєстрацію на початку 2025 року харківським підприємцем Максимом Харченком. Рішення поки перебуває на розгляді у «Укрпатенті».

Підприємницькі структури Максима Харченка включають ТзОВ «Сігаленд» та «Флаворлаб» у Харкові, які займаються виробництвом та торгівлею тютюновими виробами та хімічною продукцією. Харченко також заснував асоціацію «Вейпінг України». Через директорку «Сігаленд» і «Флаворлаб», Надію Харченко, він опосередковано має бізнес-інтереси на Львівщині, де розташована компанія «Флаворлаб 2» із одним працівником, що займається оптовою торгівлею хімічними товарами у селі Підбірцях. Тут же зареєстрований і благодійний фонд Максима Харченка «Медей».

В ухвалі Одеського апеляційного суду від 9 вересня 2025 року вказується, що власників мережі підозрюють у створенні злочинної групи, яка з 2023 року незаконно виробляла та продавала підакцизні нікотиновмісні товари. Серед фігурантів — Максим і Надія Харченки та невідома особа. Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки, рідини для електронних сигарет продавали на Львівщині та Харківщині без відображення у фінансовій звітності через магазини без відповідної ліцензії. Велику кількість продукції та документів зберігали у гаражі в селі Підберізці, де відбувались обшуки. Адвокат заперечував факт незаконної торгівлі, розслідування продовжується.

Vapors

Мережа Vapors має близько 20 магазинів у Львові та ще близько 30 точок на Львівщині, Закарпатті, у Києві, Київській, Житомирській областях та інших регіонах. Власником торгової марки та її варіацій є львів’янин Антон Лесюк, який володіє ФОПом і кількома компаніями: ТзОВ «Файв» і «Ґетвейп», що займаються продажем нікотиновмісних товарів. До жовтня 2025 року Антон Лесюк також володів ТзОВ «Вейпорс», яке тепер перейменоване на «Смайлдрінк» і переписане з Львова до Києва. Власником став громадянин Таджикистану Улугжон Акрамзода, пов’язаний з понад 30 українськими компаніями.

За інформацією Бюро економічної безпеки, наприкінці 2024 року співвласники «Вейпорс» були підозрюваними у схемі масового продажу рідин для вейпів без акцизних марок. Організатором вважали директора компанії — Антона Лесюка, а співорганізатором — Ростислава-Степана Лесюка, ймовірно, брата. Протягом липня 2024 – травня 2025 вони закуповували та реалізовували «сірі» товари через склад на вул. Ткацькій у Львові, телеграм-канал Vapors Vape Shop та мережу магазинів Vapors Shop.

У судовому реєстрі фігурують справи проти Антона та Ростислава-Степана Лесюків. Антон Лесюк обвинувачується у кримінальних справах пов’язаних із незаконною торгівлею підакцизними товарами і зберіганням наркотиків, а також у низці адміністративних проваджень щодо продажу сигарет без чеків, торгівлі без акцизів і перевезення наркотиків без мети збуту. Ростислав-Степан Лесюк фігурує у справі про зберігання кастету і в адміністративних провадженнях щодо продажу нікотиновмісних товарів без ліцензії.

За даними порталу NGL.media, Ростислав-Степан Лесюк свого часу був помічником депутата Львівської міськради Олега Лесюка (ВО «Свобода»), ймовірно його родичем.

Наразі власник мережі Vapors Антон Лесюк є обвинуваченим у двох кримінальних справах за ст.204 ККУ. Одна справа розглядається у Шевченківському районному суді Львова, разом із ним судять інших причетних — Ростислава-Степана Лесюка, Вадима Петріва, Романа Мищишина, Матвія Калагурку та Віталія Олексюка. У другій справі підозрюваними є також Віталій Олексюк, Роман Дацишин і Віктор Гураль.


Перераховані вище мережі досі є найбільшими за кількістю торгових точок у Львові, але у найближчі пів року або рік на ринку можуть з’явитися інші учасники, адже цей сегмент швидко зростає.

Власників і продавців вейп-бізнесу не лякають ані кримінальні справи, ані штрафи (в середньому близько 3400 гривень); натомість вони лише розширюють і масштабують свою діяльність.


За даними досліджень, частка нелегального ринку електронних сигарет в Україні становить близько 93 % (зокрема, дані Kantar Ukraine за жовтень 2025 року). Найвищий рівень тіньового ринку спостерігається у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальних виробів майже сягає 100 %. Однією з основних ознак нелегальної продукції є наявність смаку, відмінного від тютюнового — така особливість притаманна 61 % товарів. Понад чверть продукції має невідповідний об’єм картриджа або тип рідини, а щонайменше кожен п’ятий товар не має на упаковці вказівки рівня нікотину. Лише близько половини товарів має акцизні марки.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що ринок електронних цигарок в Україні майже повністю перебуває у тіні. Зокрема, у 2025 році не було придбано жодної акцизної марки для електронних сигарет, тоді як два роки тому таких марок було майже сім мільйонів. Втрати бюджету оцінюються у п’ять мільярдів гривень.

Значним ударом по легальній торгівлі вейпами стало прийняття улітку 2023 року норми закону, що забороняє виробництво, гуртову і роздрібну торгівлю, а також імпорт для продажу в Україні рідин для вейпів зі смако-ароматичними добавками. За оцінками експертів, саме такі рідини користувалися найбільшим попитом, особливо серед молоді, і заборона лише посилила тіньові процеси у цій галузі.

Для обходу заборони у магазинах продаються окремо порожні девайси електронних сигарет, харчові ароматизатори (які не обкладаються акцизом), а також нікотин з ліцензійною акцизною маркою. Споживачі можуть самостійно створювати ароматизовані вейпи із цих компонентів. Ця схема не заборонена чинним законодавством, хоча готові вейпи можуть бути кваліфіковані правоохоронцями як заборонена і нелегальна продукція.

Економісти наголошують на потребі активнішого втручання держави у ринок електронних сигарет в Україні. Зокрема, ідеться про посилення контролю на митниці щодо імпорту вейпів, картриджів та рідин, виявлення і ліквідацію підпільних виробництв контрафактної продукції, а також інші заходи, спрямовані на зменшення нелегальної торгівлі у цій сфері.

Залишити коментар