У Mercury Art Center триває новий артпроєкт під назвою «Цивілізація», який втілив у життя відомий львівський художник Влодко Кауфман. Експозиція поєднала роботи автора з різних періодів, а також твори, створені безпосередньо у процесі підготовки виставки.
Сам Влодко Кауфман так прокоментував своє творіння для ZAXID.NET: «Мені хотілося зібрати уламки нереалізованих ідей — добрих, забутих, похованих думок. Вони існують у різних фрагментах, і я спробував об’єднати їх у цільний проєкт із дещо незвичним форматом. Він одночасно горизонтальний, вертикальний, заглиблений і поверхневий. Тут, як ніколи, багато різних коментарів, що можна назвати певним архівом, гербарієм, або спробою створення бібліографії — це неначе документація віртуальних і мистецьких ідей». Враження, що ці шматки напрочуд гармонійно складаються в одне ціле.
Єдина тематика всіх представлених творів — дерево. Художник розкриває дерево як символ цивілізації, що надає притулок багатьом істотам; дерево — це і дім, і майстерня жуків-точильників. Окрім того, воно втілює прагнення до свободи, а також виступає у ролі паперу. Навіть традиційний шкідник шашіль набуває тут неабиякого значення — він виступає не як руйнівник, а як творець, що прокладає стежки, вигризає химерні візерунки. На окремих фото та відео ходи шашіля у дереві нагадують земні ландшафти з річками і долинами, зафіксовані ніби з повітря.
Художник поділився своїми спогадами: «Коли я вперше побачив відбиток стовбура дерева, він мене зачарував. Це справжня цивілізація: ти дивишся і розумієш, що жуки виїдають, спілкуються між собою, прокладають стежки, живуть своїм життям. Вражає те, як примітивний хробак може створювати такі дива — це виглядає, наче аерозйомка річок. Враження від звичайних речей набувають зовсім іншого рівня, це про ілюзорність уявлень. Перший відбиток я зробив років сорок тому, щоб не впадати у фальш. Він досі мене надихає. Тут пригадуються слова Йозефа Бойса, який говорив, що на формування художньої творчості впливає лише те, що колись глибоко вразило митця».
У проєкті «NIMB біометрія» Кауфман вже співпрацював із образом святкових німбів, які нагадали йому про хмарки важких паперових нашарувань, що є символом цивілізаційної трансформації дерева. Зрештою, і сам Пінзель творив із дерева, доводячи цей матеріал до вищого мистецького ступеня.
Папір у виставці відіграє особливу роль. Традиційно художник працює на різних видах паперу: це можуть бути невеликі аркуші, квитанції, поштові марки, сторінки з нотатників — матеріал, який супроводжує його повсякденне життя. За словами самого митця:
– «Це можуть бути мої ескізи, навіть рахунки за газ чи просто листки паперу, які лежать у мене 40 років і вже пожовкли, але вони пам’ятають мою історію».
– «Матеріал, який я використовую, — це фрагмент моєї біографії, моєї історії».
– «У проєкті зібрані різні типи паперу — перфорований, звичайний, старий і новий, а також листки з відбитками тунелів короїдів. Це все про крихкість».
Фіксація моменту — один із ключових мотивів творчості Кауфмана. Тут він досконало демонструє цю ідею, об’єднуючи свої урбаністичні пошуки з природою. Відтак папір зазнає численних метаморфоз: колись він був деревом, згодом — історією компартії, надрукованою шрифтом Брайля, а тепер перетворюється на мистецьку інсталяцію, де слово, думка чи ідея розкладаються і зберігаються у формі унікального паперового гербарію.
Дерево у проєкті постає як символ шляху людства — від коріння до паперу. Через його численні трансформації художник розкриває категорії свободи, слова, дії, які у міру перетворення від природи до інформації поступово втрачають первісну суть, повертаючись до свого першоджерела. Інформація нашаровується, хаотично і фрагментовано, але в результаті формує артоб’єкт, який набуває нового змісту.
Вхід у виставковий простір зустрічає відвідувачів інсталяцією — екотеатром. Це одна з версій відомого проєкту Кауфмана, неодноразово реалізованого в різних умовах. У центрі композиції завжди перебуває дерево, навколо якого формується простір. У цій інсталяції дерево внесене зовні і перевернуте догори корінням, тож із поверхів будівлі гості бачать його так, ніби вони під землею. Цивілізація ніби перевертається з ніг на голову, подібно до сюжету «Аліси в Країні Див».
Влодко Кауфман наголошує: «Коли я берусь за амфітеатр, цирк або театральні явища, де замість акторів чи декорацій у центрі дійства стоїть дерево, я починаю дивитися на нього як на цілу концепцію. Для мене дерево — це цивілізація. І ця ідея проходить як наскрізний мотив всього проєкту».
Художник акцентує, що не надає готових відповідей, а радше ставить багато запитань, на які кожен глядач має дати власну відповідь. Виставка триватиме до 30 листопада.
Фото Катерини Сліпченко.
