У Червону книгу України внесено кілька десятків видів грибів, кожен із яких має свій статус — зникаючий, вразливий або рідкісний. Деяким грибникам вдається натрапити на червонокнижні гриби в Карпатах, зокрема у Львівській області. Однак не всі дотримуються правила «помилуйся, сфотографуй і залиш», адже є люди, які збирають гриби, занесені до Червоної книги України, особливо їстівні, а деякі навіть спеціально «полюють» на них.
Інформаційний ресурс ZAXID.NET розповідає, які саме червонокнижні гриби ростуть у Карпатах, чому їх заборонено збирати, а також яке передбачене покарання за порушення встановлених норм.
Які червонокнижні гриби ростуть у Карпатах
У лісах Львівщини та прилеглих областей зустрічається багато видів грибів, занесених до Червоної книги України. Існують ті, що приваблюють найбільше уваги безвідповідальних грибників. Перелік таких грибів підготували експерти «Карпатсько-Дунайської програми» у співпраці із Василем Гелютою, завідувачем відділу мікології Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України. З-поміж них є й отруйні види, які люди зрізають просто з цікавості, не замислюючись про наслідки.
Перед тим, як перейти до переліку, варто уточнити значення ключових термінів:
- Зникаючі гриби — види, що перебувають на межі повного зникнення. Лише невелика доза людської жадібності чи необачності може призвести до їхнього вимирання назавжди.
- Вразливі види грибів — ті, що опинилися під загрозою зникнення через низку несприятливих факторів, таких як вирубування лісів (особливо старовинних), зміни ґрунту, кліматичні коливання та хижацький збір людьми.
- Рідкісні види — види з невеликими популяціями, які перебувають під загрозою через обмеженість екологічних ніш, наприклад, вони ростуть лише у дубових лісах.
- Деякі гриби потрапили до Червоної книги через природну рідкісність — потребу особливих умов існування, при яких навіть мінімальні зміни в середовищі можуть знищити гриб. Людська діяльність, що руйнує лісову підстилку, забруднює повітря та воду, суттєво впливає на виживання вибагливих видів грибів і рослин.
Загалом у Червоній книзі України нараховується близько півсотні видів грибів. Значна частина з них отруйна і має менш привабливий вигляд, що підвищує їхні шанси на збереження. Ось перелік грибів від ініціативи «Карпатсько-Дунайської програми»:
- Трутовик зонтичний (відомий як «бараньоха») — рідкісний через інтенсивний збір людьми та зникнення старічних лісів.
- Грифола листувата — вразливий вид, що потерпає від надмірного збору та деградації лісів.
- Герицій коралоподібний (народна назва «кораловий гриб») — вразливий вид, із причинами зникнення аналогічними попереднім.
- Катателазма царська (відомий як «корбан») — рідкісний через нещадний збір, що відбувається попри заборони.
- Мухомор цезаря — зникаючий вид, який потерпає від вирубування лісів, змін у складі ґрунтів, збору людьми та природної рідкості.
- Боровик бронзовий — вразливий через плутанину з білим грибом, деятельність людей та вирубування дубових лісів.
- Яєшник (боровик) королівський — зникаючий вид через збір та природну рідкість.
- Яєшник темно-рожевий — зникаючий в багатьох європейських країнах через рідкість та людський збір.
- Яєшник гірський — зникаючий через збір та зміни природних умов, адже росте лише в 18 місцях України.
- Напівборовик ямчастий — вразливий вид через згубні впливи довкілля та людину.
- Червоноборовик криваво-червоний — отруйний, але зникаючий через пошкодження внаслідок людської цікавості.
- Червоноборовик чортів (народна назва “чортів” або “сатанинський гриб”) — отруйний і зникаючий завдяки зацікавленості людей.
Червонокнижні гриби Карпат (фото сайту «Світ грибів України»)
Позитивні новини
Останнє оновлення Червоної книги України відбулося у 2021 році. Відтоді кілька видів грибів втратили свій червонокнижний статус, що свідчить про те, що вони змогли подолати загрозу зникнення — принаймні на даний момент.
Серед видів, які вилучені зі списку, — малиновий мутин із родини веселкових, який відзначається яскраво-малиновим слизовим кінчиком. Цей гриб має специфічний трупний запах, ймовірно, це й допомогло йому уникнути масового збору.
Іншим грибом, що втратив охоронний статус, є квітохвісник арчера, відомий також як «пальці диявола». Раніше цей незвичайний гриб із формою, що нагадує восьминога, вважався зникаючим, нині ж він достатньо поширений у карпатських лісах.
Навіщо заборонено збирати червонокнижні гриби
Гриби виконують у лісовій екосистемі не роль для задоволення людської цікавості чи лише як їжа, а перш за все беруть участь у формуванні та відновленні ґрунтів. Вони є невід’ємним компонентом природного ланцюга, і втрата одного виду може спричинити кардинальні зміни або навіть зникнення інших.
Щоб рідкісні та вразливі гриби отримали можливість збільшувати свої популяції, вони мають дозріти та розмножитися за допомогою спор. Проте люди зазвичай збирають молоді та привабливі екземпляри, позбавляючи гриби можливості поширитися, що може призвести до дисбалансу у природі.
Відповідальність за збір грибів, занесених до Червоної книги України
Законодавство України передбачає відповідальність за незаконний збір грибів і рослин, включених до Червоної книги України або охоронюваних міжнародними угодами. Стаття 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що порушники можуть бути оштрафовані на суму від 1 700 до 3 655 гривень.
Оплата штрафу не звільняє правопорушника від необхідності відшкодування збитків за кожен зібраний чи пошкоджений червонокнижний гриб окремо, згідно з таксою.
Окрім цього, категорично заборонено збирати будь-які гриби чи інші природні ресурси на територіях із режимом заповідності. У таких зонах стороннім особам без відповідних дозволів перебувати заборонено. Невиконання цього теж тягне за собою накладення штрафу. Тож слід звертати увагу на інформаційні таблички й дотримуватися правил.
Інтерес до природи має проявлятися не в тому, щоб зривати або пошкоджувати гриби задля кращого огляду, а у знанні правил поведінки та усвідомленні причин і наслідків своїх дій. Милуйтесь грибами, фотографуйте їх з різних ракурсів, але залишайте їх рости в природному середовищі, не завдаючи шкоди екосистемі.
