У Червону книгу України внесено кілька десятків видів грибів, кожен із яких має свій статус — зникаючий, вразливий чи рідкісний. Декому з грибників пощастить натрапити на червонокнижні гриби в Карпатах, зокрема на Львівщині. Проте багато людей не дотримуються правила „Помилуйся, сфотографуй і залиш“, а деякі навіть активно збирають види, занесені в Червону книгу України, особливо їстівні, і часто цілеспрямовано „полюють“ на них.
Інформаційний ресурс ZAXID.NET розповідає, які саме червонокнижні гриби ростуть у Карпатському регіоні, чому їх не варто збирати та яке покарання настає за порушення відповідних правил.
Які червонокнижні гриби ростуть у Карпатах
У лісах Львівської області та навколишніх регіонів зустрічається багато грибів, що перебувають у Червоній книзі України. Однак особливо активне „полювання“ безвідповідальних грибників ведеться за певними видами. Спеціалісти „Карпатсько-Дунайської програми“ разом із Василем Гелютою, завідувачем відділу мікології Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України, склали перелік грибів, що найчастіше піддаються небезпечному збору. Серед них є й отруйні види, які збирають з суто цікавості, не замислюючись про можливі наслідки.
Перед тим як перейти до переліку, варто розглянути основні терміни:
- Зникаючі гриби — види, що перебувають на межі повного зникнення. Трохи більше людської жадібності чи необережності — і вони можуть назавжди зникнути з природного середовища.
- Вразливі гриби — види, які перебувають під загрозою зникнення через негативні фактори, зокрема вирубку старовікових лісів, зміну ґрунтових умов, кліматичні зміни та інтенсивний збір людьми.
- Рідкісні види — гриби з невеликими популяціями, які перебувають під ризиком через специфіку свого середовища існування, наприклад, ростуть виключно в дубових лісах.
Деякі з грибів увійшли до Червоної книги через природну рідкість — це означає, що для їхнього розвитку потрібні особливі умови, і навіть невеликі зміни в середовищі можуть бути для них фатальними. Людська діяльність, яка руйнує лісову підстилку або забруднює повітря і воду, призводить до зникнення вибагливих грибів та рослин.
Відповідно до Червонокнижного реєстру, в Україні нараховується близько п’ятдесяти грибів, проте серед них є і отруйні, що мають більшу виживаність у дикій природі через їх непривабливість для збирання. Нижче наведено перелік грибів, визначених „Карпатсько-Дунайською програмою“:
- Трутовик зонтичний (народна назва — бараньоха) — рідкісний через нещадний збір і вирубку старих лісів;
- Грифола листувата — вразливий вид, що страждає через збір людьми і зникнення старовікових лісів;
- Герицій коралоподібний (в народі — кораловий гриб) — також уразливий через аналогічні причини;
- Катателазма царська (народна назва — корбан) — рідкісний вид, що зникає через інтенсивний збір попри офіційну заборону;
- Мухомор цезаря — зникаючий вид, який потерпає від вирубки лісів, зміни складу ґрунту, людського збору і природної рідкості;
- Боровик бронзовий — вразливий через людський збір (його часто плутають із білим грибом), вирубування дубових лісів і природну невеличку популяцію;
- Яєшник (боровик) королівський — зникаючий із-за збору і природної рідкості;
- Яєшник темно-рожевий — зникаючий вид у багатьох країнах Європи через природну рідкість і збір людьми;
- Яєшник гірський — зникаючий внаслідок збору і змін природних умов у дуже обмежених місцях (всього 18 місцезнаходжень в Україні);
- Напівборовик ямчастий — вразливий через антропогенні фактори і зміну довкілля;
- Червоноборовик криваво-червоний — отруйний, проте зникаючий, часто пошкоджується з людської цікавості;
- Червоноборовик чортів (народна назва — чортів або сатанинський гриб) — отруйний і зникаючий, вид, що страждає через інтерес людей.
Червонокнижні гриби Карпат (джерело фото — Світ грибів України).
Позитивні новини
Останнє оновлення Червоної книги України святкувалося в 2021 році. Відтоді кілька видів грибів втратили червонокнижний статус, що свідчить про їхній тимчасовий успіх у подоланні загрози зникнення.
Серед них:
-
Малиновий мутин з родини веселкових. Цей гриб вирізняється яскраво-червоним, малиновим кінчиком, вкритим слизом, та вираженим трупним запахом, що, ймовірно, оберігає його від збирання.
-
Квітохвісник арчера, відомий більшості як „пальці диявола“. Раніше цей гриб, схожий на восьминога, мав статус зникаючого, але сьогодні він став досить поширеним у карпатських лісах.
Чому заборонено збирати червонокнижні гриби
Основне призначення грибів у лісі — не задовольняти людську допитливість чи слугувати їжею, а брати участь у формуванні нових ґрунтів. Вони є важливою частиною екосистеми, де зникнення одного виду може стати початком ланцюгових змін у житті інших.
Для того, щоб рідкісні та вразливі гриби могли збільшувати свою популяцію, необхідно давати їм можливість розмножуватися спорами. Це можливо лише за умови, що гриб досяг дозрілості. Люди ж найчастіше збирають молоді та привабливі екземпляри, позбавляючи таким чином гриб спроможності розмножуватися. Це, у свою чергу, може спричинити дисбаланс у природних ланцюгах.
Відповідальність за збір червонокнижних грибів
Порушники законодавства України, що стосується охорони червонокнижних видів, зобов’язані сплатити компенсацію за завдану природі шкоду та несуть адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за збір грибів або рослин, занесених до ЧКУ або які охороняються міжнародними договорами, передбачений штраф у розмірі від 1 700 до 3 655 гривень.
Сплата штрафу не звільняє від необхідності відшкодувати завдані збитки у вигляді окремих такс за кожен зібраний чи пошкоджений червонокнижний гриб.
Крім того, у зонах із заповідним статусом категорично заборонено збирати будь-які гриби чи інші природні об’єкти. Пребування в таких зонах без відповідного дозволу також суворо заборонено — порушення цієї заборони також тягне за собою штрафні санкції. Тому важливо уважно стежити за попереджувальними вказівниками.
Цікавість до природи повинна проявлятися не у зриванні або пошкодженні грибів для „кращого огляду“, а у знанні правил і розумінні причин та наслідків своїх дій. Тож милуйтеся грибами, робіть фото з різних ракурсів, але залишайте їх зростати у природі.
