Колишній костел монастиря францисканців було перетворено на розважальний заклад
У кінці XVIII століття, під час Йосифінської касати, австрійська влада здійснила закриття численних монастирів, які не виконували соціальних функцій. Зокрема, костел монастиря францисканців, розташований за сучасною адресою вул. Театральна, 15, було переобладнано під редутову залу. Відтоді колишня сакральна споруда стала місцем проведення культурно-розважальних світських заходів, а також інших подій, що передбачали масові зібрання. Збережені в Львівському історичному музеї картини ХІХ століття наочно демонструють, як використовувалися редутова зала та концертна сцена. Про ці картини детальніше розказано на офіційній сторінці музею.
Відомий військовий і захоплений художник Франц Герстенбергер, який деякий час мешкав у Львові, запечатлів на своїх акварелях атмосферу міста того періоду. У колекції Львівського історичного музею, що надійшла у 1940 році з Музею князів Любомирських, зберігаються дві його роботи: «Контракти у Львові у 1806 році» та «Редута у Львові у 1805 році». Ці твори відтворюють світські події, що відбувалися щорічно в редутовому залі Львова від свята Трьох королів 6 січня, а починаючи з 1798 року — з 1 січня.
Головна зберігачка фондів Львівського історичного музею Світлана Хавалко пояснює особливості малюнку «Контракти»:
– Контракти виступали своєрідною торгово-економічною біржею, куди з’їжджалися підприємці з Галичини та інших країн для укладення вигідних угод;
– Ввечері влаштовувалися бали на честь цієї події;
– Акварель зображує великий редутовий зал із довгим ажурним балконом уздовж стін та підвісними кришталевими люстрами зі стелі;
– У залі зібралося чимало шляхти, яка активно спілкується між собою.
Інша акварель — «Редута» — відображає події тієї самої зали, але вже у вечірній час. На балконі зображений оркестр, а зал заповнений жінками й чоловіками у модних костюмах.
У період 1792–1848 років колишній костел францисканців був театром. Його інтер’єр збережений на акварелі Герстенбергера «Зал театру в костелі Францисканів» 1805 року. Сцена мала форму подовженої галереї з напівкруглими склепіннями. Театральна зала на двох поверхах включала:
– 36 лож у двох ярусах;
– 114 кресел;
– Поряд сотні стоячих місць у партері та на галереї.
Над сценою висів герб Австрійської імперії — чорний орел із червоним щитом, білим поясом та ініціалами імператора Франца ІІ на грудях. Праворуч розміщений герб міста в овальному картуші. На картині зображено сцену з постановкою «Медея».
Спочатку постановки в театрі проводилися виключно німецькою мовою. З часом директор театру Франц Гайнріх Булла запросив до співпраці польського актора і режисера Войцеха Богуславського. У період 1796–1798 років Богуславський керував одночасно австрійським і польським театрами. Завдяки цьому театр отримав дозвіл австрійської адміністрації на щорічне виконання 40 вистав польською мовою.
Після відкриття Театру Скарбека (нині – імені Марії Заньковецької) колишній театр, який тоді називали Старим або Німецьким, став використовуватися як концертна зала. Останній спектакль у ньому відбувся 18 березня 1842 року. Під час подій «весни народів» 1848 року будівля театру була зруйнована.
Середня частина Львова того часу виглядала значно інакше, ніж сьогодні:
– Центральним проспектом Свободи, тоді відомим як Нижні Вали, протікала річка Полтва;
– Набережна слугувала популярним місцем для прогулянок мешканців міста;
– Акварель Герстенбергера «Прогулянка Нижніми валами у Львові у 1807 році» демонструє нині втрачені будівлі, зокрема:
– Довгий двоповерховий будинок єзуїтського монастиря (на задньому плані праворуч), який із 1773 року слугував резиденцією губернаторів і розміщував дирекцію скарбу — установу, відповідальну за збір податків;
– На даху костелу єзуїтів помітна колишня вежа, яка була знесена у 1830 році;
– Зліва — францисканський костел із монастирем, який пізніше став редутовою залою.
Після руйнування будівлі колишнього костелу-театру всі її залишки були розібрані, а на звільненій ділянці споруджено школу, що нині має номер 62.